Пер Генрік Лінґ

Пер Генрік Лінґ (швед. Pehr Henrik Ling; 1776, Сьодра-Юнга, комуна Юнгбю, лен Крунуберг, Швеція — 1839, Стокгольм) — шведський терапевт, вчений, викладач і засновник шведської системи гімнастики. Також відомий як поет.

Пер Генрік Лінґ
Народився 15 листопада 1776(1776-11-15)[1]
Q10688935?, Швеція[1]
Помер 3 травня 1839(1839-05-03)[2][1][3] (62 роки)
Solnad, Швеція[1]
·туберкульоз
Поховання
Ling's hilld[4][5][6] : 
Країна  Швеція
Діяльність письменник, лікар, поет, gymnastics theoretician, fencing master, гімнаст, педагог
Alma mater Лундський університет і Уппсальський університет
Посада seat 18 of the Swedish Academyd
Членство Шведська академія[7]
Мати Hedvig Maria Molind[8]
У шлюбі з Sofia Maria Charlotta Rosenqvistd[1] і Charlotta Catharina Nettelbladtd[1]
Діти Hjalmar Lingd і Henrica Sophia Carolina Lingd[9]
Нагороди

Lundblad prized (1815)

 Пер Генрік Лінґ у Вікісховищі

Біографія

Народився на півдні Швеції в 1776 році в сім'ї чиновника. За материнською лінією був праправнуком знаменитого вченого Улофа Рудбека-старшого (1630—1702), першовідкривача лімфатичної системи людини.

У 1792 році Пер Генрік закінчив гімназію у Векше. З 1793 року вивчав богослов'я в університеті Лунда. Отримав вчений ступінь у 1797 році в університеті в Упсалі. Потім виїхав за кордон на кілька років, спочатку в Копенгаген, де він викладав сучасні мови, а потім в Німеччину, Францію і Англію.

Матеріальні труднощі під час подорожі підірвали його здоров'я, він страждав від ревматизму, але набув значних знань гімнастики та фехтування. У 1804 році він повернувся у Швецію і зарекомендував себе як викладач даних дисциплін в Лунді, був призначений у 1805 році викладачем фехтування в університеті. Він виявив, що його щоденні вправи повністю відновили його тілесне здоров'я, тому він став думати над тим, як застосувати цей досвід на благо інших. Він відвідував заняття з анатомії та фізіології і пройшов всю навчальну програму для підготовки лікаря, потім розробив власну систему гімнастики, розділену на чотири гілки: педагогічну, медичну, військову і естетичну.

Після декількох спроб зацікавити уряд Швеції Лінґ, нарешті, в 1813 році вступив з ним у співпрацю, і Королівський Центральний інститут гімнастики, призначений для підготовки викладачів з даної дисципліни, був відкритий у Стокгольмі; його принципалом став сам Лінґ. Багато лікарів ставилися до діяльності Лінґа його учнів з великим скепсисом, однак той факт, що в 1831 році Лінґ був обраний членом Шведського медичного товариства, свідчить, що, принаймні, в його рідній країні його методи були визнані професійними.

Лінґ помер у 1839 році. Послідовниками його вчення стали Ларс Ґабріел Брантінґ (1799—1881), який змінив Лінґа на посаді директора інституту, Карл Август Георгій, який став субдиректором інституту, його син, Яльмар Лінґ (1820—1886). Разом з майором Турі Брандтом, який з 1861 року спеціалізується на лікуванні жінок (гінекологічна гімнастика), вони вважаються піонерами шведської лікувальної гімнастики.

Літературна творчість

Лінґ також відомий як поет, представник так званого «геатського товариства» (від назви давньогерманської мови племені, яке в давнину населяло південну частину Скандинавії, — геатів). Основною темою поетичних творах Лінґа були історичні спогади про скандинавську давнину. В епопеях Gylfe і Asarne, а також у драмах Götiske, Ingiald Illraada і Engelbrekt Лінґ намагався відтворити стародавній світ богів і героїв[10].

Див. також
  • Мартіна Естерберг

Примітки
  1. Pehr Henrik Ling — 1917.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118819631 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. http://www.finngraven.se/(S(4ocdhjsu5bp4neuokqjp4c5h))/DisplayInfo.aspx?id=573422 — FinnGraven.se.
  5. Sista vilan vid Brunnsviken
  6. Per Henrik Ling — Gravar.se.
  7. http://www.svenskaakademien.se/svenska-akademien/ledamotsregister/ling-pehr-henrik
  8. Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
  9. Pehr Jakob Liedbeck — 1917.
  10. ЭСБЕ, 1890—1907.

Література
  • Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта = Egyetemes testnevelésés sporttörténet (1978) / Пер. с венгерского. — М. : Радуга, 1982. — С. 174—176. — 399 с.(рос.)
  • Крадман Д.А. Шведская система физических упражнений. — М.-Петроград : ГИз, 1923. — С. 8—10. — 127 с.(рос.)
  • Киржнер Б., Зотиков А. Западные массажные мануальные техники и корригирующая гимнастика. — СПб. : Наука и техника, 2009. — С. 12—14. — 448 с.(рос.)
  • Ерёмушкин М.А. История массажа. — Шаблон:Ростов н/Д : Феникс, 2007. — С. 131—134. — 187 с.(рос.)
  • Линг, Пер Генрик // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.