Петеріс Юрашевскіс
Петеріс Юрашевскіс, в російському підданстві Петро Петрович Юрашевський (латис. Pēteris Juraševskis; 23 березня (4 квітня) 1872, Сесавская волость — 10 листопада 1945, Єлгава) — російський та латвійський політичний діяч і юрист, депутат Державної думи Російської імперії II скликання від Курляндської губернії. Один із засновників системи юриспруденції в Латвії. Голова Кабінету міністрів Латвії (23 січня 1928 — 30 листопада 1928), міністр юстиції (1918-1919; 1925) і міністр фінансів Латвії.
| Петеріс Юрашевскіс латис. Pēteris Juraševskis | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| |||
| 19 листопада 1918 — 14 березня 1919 | |||
| Президент: | Ґуставс Земґалс | ||
| Попередник: | Посада заснована | ||
| Наступник: | Едуардс Страутнієкс латис. Eduards Strautnieks | ||
| |||
| 5 березня — 23 грудня 1925 | |||
| Президент: | Ґуставс Земґалс | ||
| Попередник: | Юлийс Арайс латис. Jūlijs Arājs | ||
| Наступник: | Ансис Петривис латис. Ansis Petrevics | ||
| |||
| 25 квітня — 18 грудня 1924 | |||
| Президент: | Ґуставс Земґалс | ||
| Попередник: | Альфредс Берзнієкс | ||
| Наступник: | Едуардс Лаїміньш | ||
| |||
| 24 січня — 7 березня 1928 | |||
| Президент: | Ґуставс Земґалс | ||
| Попередник: | Вольдемарс Бастьяніс | ||
| Наступник: | Робертс Лієпіньш | ||
| |||
| 23 січня — 30 листопада 1928 | |||
| Президент: | Ґуставс Земґалс | ||
| Попередник: | Мардєрс Скуєньекс | ||
| Наступник: | Хуго Целміньш | ||
| Народження: |
23 березня (4 квітня) 1872 Sesava Parishd, Doblen Countyd, Курляндська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть: |
10 січня 1945 (72 роки) Єлгава, Латвійська РСР, СРСР | ||
| Країна: | Російська імперія, Латвія і СРСР | ||
| Освіта: | Q55589468? (1890), Q16358214? і юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1904) | ||
| Партія: | Конституційно-демократична партія і Democratic Centred | ||
| Нагороди: |  | ||
Біографія
Петеріс Юрашевскіс був євангелічно-лютеранського віросповідання. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Помічник присяжного повіреного в Митаві. Пізніше нотаріус. Працював чиновником у Російській імперії. Від 1907 видавав і редагував місцеву газету «Sadzive» («Побут»).
7 лютого 1907 року був обраний до Державної думи Російської імперії II скликання від загального складу вибірників Курляндських губернських виборчих зборів. У момент обрання до Думи — безпартійний. Увійшов до Конституційно-демократичної фракції. Входив до складу комісії з запитів. Виступав у дебатах з аграрного питання.
У незалежній Латвії був депутатом 2, 3 і 4-го Сейму. З кінця 1918 року неодноразово входив до складу уряду Латвії. Один із засновників партії «Демократичний центр» (заснована 1922). Голова Кабінету міністрів (24 січня — 30 листопада 1928). 1927 року був одним з кандидатів на посаду президента Латвії, балотуючись від соціал-демократичної партії.
Один з підписантів Меморандуму Центральної ради Латвії від 17 березня 1944 року.
Посилання
- Tieslietu ministri (1918—2008) Ilze Apine, LV 17. jūlijs (2008)
- Російський державний історичний архів. Фонд 1278. Опис 1 (2 скликання). Справа 511; Справа 561. Лист 10.