Єлгава
Є́лгава (латис. Jelgava) — місто в Латвії. Розташоване в центральній частині країни, на річці Лієлупе. Засноване 1226 року німецькими хрестоносцями як база для підкорення латиських племен. Одне з найстаріших міст країни. У середньовіччі було одним з осередків Лівонського ордену. У 1561–1795 роках — столиця Герцогства Курляндії і Семигалії. Після 1795 року перебувало у складі Росії. З 1918 року увійшло до складу незалежної Латвії.
Єлгава | |||
---|---|---|---|
| |||
Єлгава | |||
Країна | Латвія | ||
Регіон | Семигалія | ||
Перша згадка | 1265 | ||
Статус | 1573 | ||
Площа | |||
• Загалом | 60,1 км² | ||
Населення (2016)[1] | |||
• Загалом | 61 623 ос. | ||
• Густота | 1025,3 осіб/км² | ||
Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
• Літній час | EEST (UTC+3) | ||
Сайт | www.jelgava.lv | ||
Назва
Історія
Історія Єлгави починається в 13-му столітті, коли німецькі хрестоносці для підкорення племен Земгале побудували у 1226 році на острові між Лиєлупе і Дриксою свій укріплений пункт. У письмових джерелах замок вперше згадано в 1265-му році, а історики вважають, що назва його — «Mittau» — сходить своїм корінням до слів «mīt, mainīt» («вимінювати, міняти»). Ліви, у свою чергу, дали поселенню назву «Jelgab», що означає низьке місце з підвищеною вологістю.
У 1561–1795 роках — у складі Герцогства Курляндії і Семигалії. Від 1596 року — столична резиденція герцога, з 1616 року — столиця. 1617 року Мітава стала центром Мітавського обер-гауптманства.
У вересні 1658 року Мітаву хитрістю захопили шведи під час Північної війни.
Після цього місто почало стрімко розвиватися. Особливо цей процес був очевидний під час правління герцога Екаба, який почав будівництво замку і укріплень, а також облаштував водопровід — канал Екаба. Завдяки великим торговим зв'язкам герцога, у місцевих жителів була унікальна можливість познайомитися культурою Західної Європи і з товарами заморських колоній — вином, кавою, картоплею. У 18-му столітті Єлгава була не тільки видатним торговим містом, але і важливим дипломатичним центром, який налагоджував контакти між Заходом і Сходом.
1795 року Мітава була приєднана до Російської імперії. Місто стало центром російського Курляндського намісництва. 1796 року намісництво перетворили на Курляндської губернію. Мітава лишалася центром губернії до 1920 року.
У ролі гостей або завойовників тут так чи інакше побувало багато відомих осіб того часу: Петро Перший, Людовик XVIII, Карл XII, Густав Адольф, Олександр І, Вільгельм ІІ, Шуман, Вагнер, Рубінштейн, картяр Кавалло, граф Каліостро, Казанова та інші.
У відкритій у 1775 році Academia Petrina свого часу отримував знання колишній президент Литви Антанас Сметона. З Єлгавою і її краєм також пов'язане життя чотирьох президентів Латвійської Республіки: Яніса Чаксте, Густава Земгаліса, Альберта Квіесіса і Карла Ульманіса.
- Мітавський замок
- Петрівська Академія
- Лютеранська церква
- Лютеранська церква
- Католицький собор
Освіта
- Academia Petrina / Мітавська гімназія (1775)
Уродженці
- Адолфс Алунанс (1848—1912) — латвійський актор, режисер, драматург.
- Бусел Яків (1912—1945) — діяч ОУН-УПА.
- Едель Едуард Фрідріхович (1874—?) — російський і український офіцер.
- Мірам Едуард Ернестович (1811—1877) — професор Київського університету.
- Тотлебен Едуард Іванович (1818—1884) — російський офіцер.
- Анна Румане-Кеніне (1877—1950) — латиська письменниця, викладач, дипломат і громадський діяч.
- Александровський Іван Федорович (1817—1894) — російський художник, фотограф, інженер і винахідник.
Міста-побратими
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.