Петер Бош

У дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за «Вітесс», в якому провів три сезони в Еерстедивізі, другому нідерландському дивізіоні, взявши участь у 81 матчі чемпіонату. У сезоні 1984/85 виступав за аматорський клуб «Апелдорн» зі свого рідного міста, після чого повернувся в Еерстедивізі, де провів ще три сезони у складі «Валвейка».

Петер Бош у 1988 році.

У 1988—1991 роках грав за французький «Тулон», де був основним гравцем.

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу «Феєнорда», до складу якого приєднався влітку 1991 року. Відіграв за команду з Роттердама наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Феєнорда», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул чемпіона Нідерландів та тричі ставав володарем Кубка Нідерландів.

1996 року Петер знову відправився грати закордон, цього разу в японський клуб «ДЖЕФ Юнайтед», а наступного року уклав контракт з «Ганзою», що виступала в німецькій Бундеслізі. У сезоні 1998/99 виступав на батьківщині за клуб «НАК Бреда», проте команда зайняла останнє 18 місце в Ередивізі і покинула елітний дивізіон, після чого гравець покинув клуб.

Завершив професійну ігрову кар'єру у «ДЖЕФ Юнайтед», куди повернувся 1999 року і захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у тому ж році[1].

4 грудня 1991 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Нідерландів в матчі кваліфікації на Євро-1992 проти збірної Греції. «Помаранчеві» в тому матчі здобули перемогу 1:0 і кваліфікувались на турнір.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1992 року у Швеції, на якому зіграв в одному матчі проти німців (3:1), а його збірна стала півфіналістом турніру.

Всього протягом п'ятирічної кар'єри в національній команді провів у її формі лише 8 матчів.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, в грудні 1999 року, очоливши тренерський штаб клубу «Апелдорн»[2], з яким 2002 року виграв аматорський чемпіонат. У сезоні 2002/03 очолював «Де Графсхап», але його команда зайняла останнє 18 місце в Ередивізі і вилетіла в нижчий дивізіон, після чого Бош покинув клуб. 2004 року Бош став тренером клубу «Гераклес» (Алмело), з яким у першому ж сезоні виграв Еерстедивізі і вийшов до вищого нідерландського дивізіону, а у наступному сезоні зберіг прописку в еліті, зайнявши 13 місце, після чого покинув команду.

З початку сезону 2006/07 і до початку 2009 року працював технічним директором у «Феєнорді». За його допомоги клуб підписав таких зірок нідерландського футболу як Джованні ван Бронкгорст, Рой Макай, Денні Ландзат та інших, з якими Бош свого часу разом грав у національній збірній. Залишив свою посаду 14 січня 2009 року у зв'язку з незгодою звільнення головного тренера клубу Гертьяна Вербека[3].

2 травня 2010 року Бош вдруге очолив «Гераклес» (Алмело)[4], з яким пропарацював наступні три сезони в Ередивізі. З 19 червня 2013 року очолив тренерський штаб команди «Вітесс»[5].

У 2016 році був призначений головним тренером команди «Маккабі» Тель-Авів, однак через декілька місяців пристав на пропозицію амстердамського гранда і з червня 2016 року працював на посаді головного тренера футбольного клубу «Аякс». За рік, влітку 2017, прийняв пропозицію очолити дортмундську «Боруссію». Проте вже в грудні того ж року звільнений після низки незадовільних результатів.

23 грудня 2018 року було оголошено про призначення Петера Боша головним тренером «Баєра 04» з Леверкузена[6]. 23 березня 2021 року Петер Бош був звільнений з цієї посади через погані результати команди[7].

• Чемпіон Нідерландів (1):

«Феєнорд»: 1992-93

• Володар Кубка Нідерландів (3):

«Феєнорд»: 1991-92, 1993-94, 1994-95

• Володар Суперкубка Нідерландів (1):

«Феєнорд»: 1991