Рой Макай

У дорослому футболі дебютував 1993 року виступами за команду «Вітесс», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 109 матчах чемпіонату.

Згодом, з 1997 по 2003 рік, грав у складі клубів «Тенерифе» та «Депортіво». Протягом цих років виборов титул чемпіона Іспанії, ставав володарем Кубка Іспанії та володарем Суперкубка Іспанії (двічі).

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Баварії», до складу якої приєднався 2003 року. Відіграв за мюнхенський клуб наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі мюнхенської «Баварії», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі мюнхенської «Баварії» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,6 голу за гру першості. За цей час додав до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Німеччини, а також двічі ставав володарем Кубка Німеччини. За «Баварію» голландець забив найшвидший гол в історії Ліги чемпіонів УЄФА. Це відбулося через 10,12 секунд 1/8 фіналу Ліги чемпіонів 2006—2007 у матчі з найтитулованішим клубом цього турніру мадридським «Реалом». «Реал» почав з центру поля, Фернандо Гаго зробив пас на Роберто Карлоса. Бразилець невдало прийняв передачу, м'яч дістався Хасану Саліхаміджичу, той відпасував на Роя Макая, який переправив м'яч в сітку воріт суперника[1].

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Феєнорд», за який виступав протягом 2007–2010 років, але за весь час здобув лише титул володаря Кубка Нідерландів.

1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нідерландів. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 43 матчі, забивши 6 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2011 року як тренер молодіжної команди клубу «Феєнорд», в якому Рой Макай працює і досі.