Петер Гансен (офіцер СС)

Петер Гансен
нім. Peter Hansen
Ім'я при народженні	нім. Peter Adolf Caeser Hansen
Народився	30 листопада 1896; Сантьяго, Чилі
Помер	23 травня 1967 (70 років); Фірзен, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Чилі
Діяльність	офіцер
Знання мов	іспанська
Учасник	Перша світова війна
Роки активності	з 1934
Військове звання	Бригадефюрер СС,; генерал-майор військ СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
	Штурмовий піхотний знак в сріблі
	Медіафайли у Вікісховищі;

Петер Адольф Цезар Гансен (нім. Peter Adolf Caeser Hansen; 30 листопада 1896, Сантьяго, Чилі — 23 травня 1967, Фірзен, ФРН) — німецький офіцер, бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС.

Біографія

Оберфюрер СС Гансен (на передньому плані) в концтаборі Маутгаузен.

Учасник Першої світової війни. Після закінчення війни демобілізований. У квітні 1933 року вступив в НСДАП (квиток №2 860 864) і СС (квиток №129 846). 15 серпня 1933 року вдруге вступив в армію, командир батареї. У 1939 році був командиром 2-го дивізіону 50-го артилерійського полку. 1 червня 1939 року переведений в частини посилення СС. З 25 лютого по травень 1943 року керував формуванням і був першим командиром латиської добровольчої дивізії СС (з жовтня 1943 року — 15-а латиська добровольча дивізія СС). З 2 жовтня 1943 по 1 травня 1944 року — командир італійської допоміжної поліції, яка у вересні. 1944 року була розгорнута в гренадерську бригаду військ СС (італійську № 1; пізніше вона була перетворена в 29-у гренадерську дивізію військ СС). З 1 липня по 22 серпня 1944 року — командир артилерії 3-го (німецького) танкового корпусу СС. У вересні-жовтні 1944 року знову командував італійською гренадерською бригадою військ СС. У листопаді 1944 року призначений командиром артилерії 1-го танкового корпусу СС. 5 лютого 1945 року очолив штаб 18-го армійського корпусу СС і залишався на цій посаді до кінця війни.

Звання

Фанен-юнкер (1 вересня 1914)
Фанен-юнкер-унтер-офіцер (січень 1915)
Фенріх (1915)
Оберлейтенант (1920)
Анвертер СС (18 січня 1934)
Шарфюрер СС (24 лютого 1934)
Обершарфюрер СС (20 квітня 1934)
Обертруппфюрер СС (10 липня 1934)
Унтерштурмфюрер СС (30 січня 1934)
Гауптман (15 серпня 1935)
Майор (1 січня 1939)
Оберштурмбаннфюрер СС (1 червня 1939)
Штандартенфюрер СС (19 жовтня 1939)
Оберфюрер СС (13 грудня 1940)
Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (30 січня 1942)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Цивільний знак СС (№15 235)
Почесний кут старих бійців
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
Йольський свічник
Почесний кинджал СС
Почесна шпага рейхсфюрера СС
Кільце «Мертва голова»
Німецький кінний знак в сріблі
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 29 вересня 1942)

Література

Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.