Петров Йосип Опанасович

Петров Йосип Опанасович (нар. 15 листопада 1806 або 1807 , Єлисаветградпом. 11 березня 1878 ,Санкт-Петербург) — український співак (бас), один з основоположників української та російської вокально-сценічної школи.

Петров Йосип Опанасович
Народився 15 листопада 1806(1806-11-15)[1] або 1807
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 12 березня 1878(1878-03-12)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Тихвінське кладовищеd
Країна  Російська імперія
Діяльність оперний співак, співак
Знання мов російська
У шлюбі з Воробйова Ганна Яківна[2][3]
Автограф
Петров Йосип
Портрет Йосипа Петрова (1849 рік)

Біографічні відомості

Навчався приватно в Єлисаветграді (нині Кропивницький), де 1826 року дебютував в опері-водевілі «Козак-віршувальник» Катарино Кавоса (трупа Д. Жураховського). Співав у трупі Івана Штейна, що гастролювала на Півдні Російської імперії (теперішня Україна). З 1830 р. у Петербурзі брав уроки співу у К. Кавоса. Виступав на сценах петербурзьких Великого театру, театру-цирку (1850), Маріїнського театру (1860—1878). Перший виконавець партій Мельника, Лепорелло («Русалка», «Кам'яний гість» О. Даргомижського), Івана Грозного («Псковитянка» М. Римського-Корсакова), Варлаама («Борис Годунов» М. Мусоргського), а також написаних для нього партій Сусаніна і Руслана («Життя за царя» та «Руслан і Людмила» М. Глинки).

Однак слід наголосити й видатну роль іншого видатного українського співака того часу Семеном Гулака-Артемовського в історії прем'єр опери Михайла Глинки «Руслан та Людмила»: якщо Й. Петров дійсно був виконавцем партії Руслана на прем'єрі 27 листопада 1842 на сцені Великого театру в Петербурзі (Диригент: Карл Альбрехт), то вже на другий день Руслана співав С. Гулак-Артемовський і преса відзначила його сценічний успіх, голос і чудову акторську гру. Тож не дивно, що виконавцем на прем'єрі опери в Москві 1846 року став також С. Гулак-Артемовський (Диригент: Іван Йоганніс) Ці важливі факти лише за часів Незалежної України дослідили та ввели в науковий обіг українські історики музики, адже за часів СРСР значення постаті С. Гулака-Артемовського для М. Глинки, так само, як і українське походження Й. Петрова, свідомо замовчувалось.

Був одним із найкращих виконавців ролі Виборного («Наталка Полтавка» Котляревського), українських народних пісень. Мав дружні стосунки з Тарасом Шевченком.

Джерела

Література

  • Осип Афанасійович Петров // Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.26-27

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.