Гулак-Артемовський Семен Степанович

Семе́н Степа́нович Гула́к-Артемо́вський (нар. 4 (16) лютого 1813(18130216), Городище — 5 (17) квітня 1873, Москва) — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, небіж письменника П. П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери «Запорожець за Дунаєм».

Семен Степанович Гулак-Артемовський
Семен Гулак-Артемовський
Народився 4 (16) лютого 1813
Городище, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 5 (17) квітня 1873 (60 років)
Москва, Російська імперія
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Російська імперія
Діяльність композитор
Жанр опера
IMDb ID 1856841
Герб

Родовий герб Гулака-Артемовського «Лук»

Життєпис

Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу Михайло Глінка, який шукав виконавця для партії Руслана у щойно написаній опері й узяв його з собою до Петербурга. Тут Глінка спочатку сам дає йому уроки співу, а 1839 року організовує на його користь декілька концертів, а на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).

Меморіальна дошка на будинку по Набережно-Хрещатицькій вулиці, 27, в якому мешкав Семен Гулак-Артемовський у 1824—1830 роках (бронза, барельєф; скульптор Г. Н. Кальченко, архітектор А. Ф. Ігнащенко)

У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864—1865 — Великого театру у Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Прем'єра опери відбулася 14 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру. Гулак-Артемовський був не лише її першим постановником, а й виконавцем партії Карася. Через рік, 6 жовтня 1864 року, вистава пройшла у Великому театрі Москви.

Царська цензура після Емського циркуляру забороняла постановку опери на сцені впродовж 20 років. 11 червня 1884 року оперу знову було поставлено Марком Кропивницьким в трупі Михайла Старицького за участі Марії Заньковецької та Марії Садовської-Барілотті.

Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченкові, з яким автор товаришував з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — рапсодія зі збірки із семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба». В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 році з метою добору співаків та у 1850 році, коли гастролював з італійською оперною трупою.

Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).

Помер 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьківському кладовищі.

Пам'ять
Ювілейна монета НБУ присвячена Гулакові-Артемовському

15 лютого 2013 Національний банк України випустив срібну ювілейну монету, присвячену 200-річчю від дня народження Семена Гулака-Артемовського.

У лютому 2013 року з нагоди святкування 200-ї річниці від дня народження С.С. Гулака-Артемовського, Городищенському ЗЗСО №1 було присвоєно його ім'я.

В місті Городище, що на Черкащині, знаходиться музей С.С. Гулака-Артемовського. Його ім'ям названі вулиця, Палац культури та дитяча школа мистецтв.

Примітки

    Джерела та література
    • Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 242.
    • Малий словник історії України
    • Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.

    Посилання


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.