Петров Сергій Мануїлович

Петров Сергій Мануїлович (18 червня 1924 року, Харків, УРСР, СРСР — 26 листопада 2012 рок у, Харків, Україна) — український радянський архітектор, графік, викладач, професор. Заслужений архітектор України (1994).

Петров Сергій Мануїлович
автопортрет Сергія Петрова
Народження 18 червня 1924(1924-06-18)
Смерть 26 листопада 2012(2012-11-26) (88 років)
Поховання
Міське кладовище № 9 (Харків)d : 
Країна
(підданство)		  СРСР
 Україна
Навчання Харківський національний університет будівництва та архітектури (1951)
Діяльність архітектор
Найважливіші споруди Харків, Мариупіль
Містобудівні проєкти у Харкові, Кривому Розі, Маріуполі, Лисичанську, Краматорську
Нагороди

Життєпис
Меморіальна дошка в Харкові

Народився в родині службовців. Син Ганни (1898—1982) — наймолодшої дочки охтирського купця Милославського Івана Миколайовича. Навчався у 82-й середнїй школі, де закінчив 9 класів в 1941 році. У 30-ті роки ХХ сторіччя з запалом відвідував різні гуртки Харківського будинку піонерів, особливо гурток юнатів. З 1941 по 1943 рр. залишався в окупованому Харкові, пережив розстріл батька[1]. З 1943 по 1945 рр. знаходився в рядах військ II Українського фронту, брав участь у звільненні Румунії, Угорщини, Чехословаччини та Австрії[2]. Закінчив школу в 1946 році Вищу освіту з присвоєнням кваліфікації «Архітектор» отримав в 1946—1951 рр. на архітектурному факультеті  Харьківського інженерно-будівного інституту (ХІБІ), нині Харківський національний університет будівництва і архітектури[3]. Ще студентом, почав працювати в Харківському проектному науково-дослідному інституті.

У 1951—1955 рр. С. М. Петров працював за призначенням в Харківському «Воєнпроекті», в 1955—1963 рр. в «Укрміськбудпроект», де пройшов всі посади від архітектора до головного архітектора проектів. З 1967 році С. М. Петров перейшов на педагогічну роботу в складі архітектурного факультету ХІБІ. У 1963 році вступив до Спілки архітекторов (СА) СРСР. У 1963—1965 рр. обирався членом Правління Харківського відділення СА СРСР. Доцент (1967), згодом професор кафедри архітектурного проектування. Серед учнів С. М. Петрова Сергій Чечельницький, Юрій Шкодовський , Юрій Пундик, Юрій Тригубенко.

Персональні виставки художніх робот С. М. Петрова відбулися на кафедрі на якій він працював та у Будинку архітектора.

Помер 26 листопада 2012 року, похований на 9-му кладовищі поруч з матірю.

Відомі проекти

За проектами Петрова С. М. споруджені будівлі в Харкові, Кривому Розі, Маріуполі, Лисичанську, Краматорську (1955-62 рр). Приймав участь у відкритому Міжнародному конкурсі щодо реконструкція площі Націй в м. Женева (1957).

Вибрані публікації

Основы архитектурной композиции и проектирования / Под общей редакцией доктора искусствоведения, профессора А. А. Тица. — Киев, Вища школа — 1976—256 с.. Коллектив авторов: Ю. Г. Божко, Г. И. Иванова, Н. А. Киреева, О. А. Коренчук, В. И. Кравец, С. М. Петров, Л. Е. Розвадовский, В. Н. Синебрюхов, А. А. Тиц.[4]

Пам'ять

Створений каталог художніх робот С. М. Петрова.18 червня 2014 року у день 90 — річчя персоналії на будинку, де з 1924 по 1996 рік жив архітектор (вул. Мироносицька, 69), відкрито меморіальну дошку за проектом В. Гавриша[5]. Спогади щодо С.М. Петрова написав архітектор Лаврентьєв Ігор Миколайович.

Примітки
  1. Оккупация глазами семнадцатилетнего харьковчанина — Одна. odnarodyna.org (рос.). Процитовано 21 жовтня 2021.
  2. Вспоминая войну (Юрий Тригубенко) / Проза.ру. proza.ru. Процитовано 21 жовтня 2021.
  3. Історія Університету – Харківський національний університет будівництва та архітектури (укр.). Процитовано 20 жовтня 2021.
  4. Основы архитектурной композиции и проектирования. Тиц А.А. (ред.). 1976 | Библиотека: книги по архитектуре и строительству | Totalarch. books.totalarch.com. Процитовано 21 жовтня 2021.
  5. Історія Харкова у пам'ятних дошках: Петров С. М.. Історія Харкова у пам'ятних дошках. Процитовано 21 жовтня 2021.

Література
  • Памяти выдающегося архитектора и художника Сергея Мануиловича Петрова [Текст] / И. Н. Лаврентьев // Культурна спадщина Слобожанщини: зб. наук. ст. / Харків, 2017. — Число 34 — С. 71 — 74 : іл.
  • Архитекторы Харькова (Kharkov Architects). С. Чечельницкий. Харьков, 2008. ISBN 978-966-96531-4-7
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.