Пець Роман Васильович

Роман Васильович Пець (нар. 21 червня 1969, Харків, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник.

Роман Пець
Особисті дані
Повне ім'я Роман Васильович
Пець
Народження 21 червня 1969(1969-06-21) (52 роки)
  Харків, УРСР
Зріст 190 см
Вага 82 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1984—1986 УФК Харків
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1986—1987 «Маяк» (Х) 44(0)
1987—1988 СКА (Чита) ?(?)
1989 «Маяк» (Х) 35(0)
1990—1993/ «Металіст» (Х) 81(2)
1993—1996 «Маккабі» (Х) 54(1)
1996—1997 «Хапоель» (Ц-Х) 42(0)
1997—1998 «Чорноморець» (О) 24(0)
1998—2004 «Металіст» (Х) 119(6)
1998—2003→  «Металіст-2» (Х) 16(1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

Роман Пець, уродженець Харкова, розпочав заняття футболом у 1977 році в шкільному клубі «Алмаз». Його першим тренером став Володимир Виноградов. У 15 років вступив до Харківського училищf фізичної культури 1 (де в одній групі з ним займався Андрій Канчельскіс). Спочатку з нього планували зробити нападника, але на цій позиції його успіхи не вражали, і його перевели в захист[1]. Після закінчення училища в 1986 році був включений до складу місцевого клубу «Маяк», який виступав у другій лізі чемпіонату СРСР. Після першого сезону був мобілізований в армію, під час служби деякий час виступав за аматорський клуб СКА (Чита). Після закінчення служби повернувся в «Маяк», а в 1989 році був запрошений Леонідом Ткаченко в «Металіст», який виступав у вищому дивізіоні чемпіонату СРСР[2].

У перший сезон в «Металісті» Пець в основному виступав за дублерів, але вже з 1990 року постійно входив до основного складу. У 1992 році він дійшов з «Металістом» до фіналу Кубка України[3], де харків'яни програли з мінімальним рахунком одеському «Чорноморцю».

У 1993 році, після завершення другого чемпіонату України, Пеця й Сергія Кандаурова придбав у «Металіста» ізраїльський клуб «Маккабі» (Хайфа), де вже грав ще один українець Іван Гецко. Утрьох українські легіонери, за спогадами самого Пеця, «закривали» ключові позиції в центрі оборони, півзахисті й нападі[4]. Попри те, що Пець не був швидкісним гравцем, він грав розумно, передбачаючи дії суперників й опиняючись в потрібний час у потрібному місці. У свій перший сезон з «Маккабі» Пець став чемпіоном Ізраїлю, зігравши ключову роль в успіху команди[1]. Окрім цього, з ізраїльським клубом він взяв участь в розіграші Кубка володарів кубків і обіграв з ним московський «Торпедо», забивши другий з трьох м'ячів у ворота російського клубу в домашньому матчі. Після цього «Маккабі» зустрічався з італійською «Пармою» та за участю Пеця здобув перемогу в гостях, програвши тільки в серії пенальті. Наприкінці сезону в матчі з тель-авівським «Маккабі» гравець суперників Меїр Меліка зламав Роману ногу (сам Пець вважав, що це було зроблено навмисно)[1], і повернувся в стрій він лише через півроку[2]. Проте за залишок сезону 1994/95 років він встиг стати з командою володарем Кубка Ізраїлю. Після двох з половиною сезонів у Хайфі його позичили в холонський «Цафрірім», де він грав до 1997 року.

Повернувшись в 1997 році в Україну, Пець провів рік у «Чорноморці», куди його запросив колишній гравець «Металіста», а в той час тренер одеситів Леонід Буряк[5]. Вдало провівши осінню частину сезону, команда закінчувала його з важкими фінансовими проблемами і без тренера, вибувши за його підсумками з вищої української ліги[4]. Проте до цього моменту у вищу лігу повернувся «Металіст», звідки Пецю надійшла нова пропозиція. У «Металісті» він залишався після цього до самого кінця ігрової кар'єри в 2004 році, зігравши за цей час понад сто матчів за цей клуб і забивши шість м'ячів, в тому числі два в день свого 30-річчя в ворота львівських «Карпат»[2].

Кар'єра тренера

Після закінчення активних виступів у 2004 році Пець став спортивним директором ДЮСШОР «Металіста». Уже того ж року він отримав пропозицію від Геннадія Литовченка приєднатися до тренерського складу нового клубу «Харків» і, прийнявши цю пропозицію, чотири сезони тренував молодіжний склад команди. З 2008 року він очолив футбольну школу харківського клубу «Арсенал»[5].

Досягнення

Примітки
  1. Роман Пець Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. на сайті клубу «Маккабі» (Хайфа) (івр.)
  2. ЛЕГЕНДА ХАРКІВСЬКОЇ «МЕТАЛІСТА» 90Х ГГ. - РОМАН ПЕЦЬ. Гол. 19 січня 2004 року. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 1 червня 2012.
  3. Протокол фінального матчу Кубка України 1992 року на офіційному сайті Федерації футболу України
  4. Роман Пець: «З Одеси не хотілося їхати». Odessa-sport.info. 29 жовтня 2009 року. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 1 червня 2012.
  5. РОМАН ПЕЦЬ: "ПОКИ В "МЕТАЛІСТ" НЕ КЛИЧУТЬ". Український футбол. 13 грудня 2010 року. Процитовано 1 червня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.