Пилиховський Антін

У 1877-1880 рр. мав спеціальну стипендію від м. Перемишля на навчан­ня у Краківській академії мистецтв, яку на той час очолював Ян Матейко. Тоді художник отри­мав дві перші премії за свої твори в академії, за що посеред року його перевели на вищий курс. Йому також була призначена стипендія ім. Г. Семирадського, від якої відмовився. Згодом вирушив у подорож, під час якої відвідав Відень, Венецію, а також Флоренцію. Кілька місяців на­вчався у Флорентійській школі мистецтв.

Близько 1881 року повертається в Україну, де бере активну участь у мистецькому житті. 1882 року вирушає у цілорічну поїздку в Російську імперію. З 1886-го мешкає у Львові, де контактує з відомими особами, багато працює. До 1890-х років створив більшу частину відомих мистецьких тво­рів. Початок Першої світової війни негативно відо­бразився на його творчій активності. Про подаль­шу долю митця тривалий час нічого не було відомо, дослідники припускали, що він помер. 2002 року виявлено, що в останні роки працював бухгалтером, помер 1940 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі на полі № 83, могила не збереглась — у серпні 1960 року на цьому місці була захоронена інша особа.

На віднайденому місці поховання А. Пилиховського дирекцією музею "Личаківський цвинтар" встановлено металевий хрест.

Серед праць: ікони для церкви архистратига Михаїла в селі Дора біля Яремчі, твори на церковну тематику, портрети князів і гетьманів. Значну частину творів чи оригіналів творів Пилиховського втрачено.

Зберігся альбом, виданий 1896 р. в робітні Андрія Андрейчина у Львові з циклом літографій, виконаних на основі картин Антіна Пилиховського «Рисунки знаменитих церков Малої, Великої і Білої Руси». Він містить 40 аркушів із зображеннями храмів Києва, Львова, Чернігова, Херсона, Почаєва та інших укра­їнських міст.[1]

• Купчинська Л. Художник Антін Пилиховський: сторінки біографії / Лариса Купчинська // Вісник НТШ / Світова рада Наукових товариств імені Шевченка. – Львів, 2011. – № 45. – С. 32–35.