Дора (село)
До́ра — колишнє давнє село, розташоване поблизу міста Яремче (нині входить до його складу)[1].
Дора Яремче | ||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
48°28′53″ пн. ш. 24°35′13″ сх. д. | ||||||
Країна | Україна | |||||
Адмінодиниця | Яремче | |||||
Поштовий індекс | 78500 | |||||
Телефонний код | +380-3434 | |||||
Головні вулиці | Свободи, Чорновола, Кам'янка | |||||
Заклади освіти та культури |
СЗОШ № 2 | |||||
Транспорт | ||||||
Залізнична інфраструктура | Дора (зупинний пункт) | |||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | ↑2822414 ·R (Яремче) | |||||
Карта | ||||||
Дора Дора (Україна) | ||||||
Географічне положення
На північ від Дори розташоване заповідне урочище «Дебриця», на північний захід — пам'ятка природи Білий Камінь.
Найближча повноцінна залізнична станція — Яремче, але в Дорі є і власна зупинка Дора, де зупиняються лише приміські поїзди.
Назва
Донедавна вважалося, що назва села походить від імені Дори Хайкині, яка відкрила на цьому місці корчму. Проте є інше тлумачення назви, «дора» — це освячений хліб. Р. Шухевич ототожнює «дору» з паскою. Дослідник Гуцульщини Б. Лещук висуває версію виробничого походження топоніма «дора» — від терміна «дор», «дори», себто місця розчищені під ріллю: корчування — дорування кущів, пнів.
Інша версія — при розширенні римської імперії багато парамілітарних (для охорони римських кордонів) поселень в Європі носили назву Дора.
Історія
У 1894 році через село прокладено залізничну колію (зі станцією) із Станиславова на Вороненку і далі на Закарпаття.
Мешканці села до кінця 1952 року зі зброєю в руках чинили спротив московським окупантам[2].
Церква чуда Святого Архистратига Михаїла
В Дорі розташована давня (датована XVII століттям та розширена у 1844 році) греко-католицька церква чуда Святого Архистратига Михаїла. Церква дерев'яна, хрестоподібна в плані, побудована в гуцульському стилі. В інтер'єрі храму збереглися первинні не замальовані розписи царських і бокових (дияконських) воріт, а також сцени мук Святої великомучениці Варвари на правому бічному престолі. Розписи іконостаса (пророчий, апостольський ряди) зроблені в XIX столітті, яким датована також частина ікон в церкві[3][4][5]
Відомі люди
Народилися
- Баюрак Василь — лідер повстання у 1745—1754 роках, прибічник Олекси Довбуша;
- Мартинюк Теодор (Тарас) — єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ.
- Михайло Косило (20 грудня 1932 — †2000, Чернівці) — греко-католицький священик, радянський політв'язень, ректор підпільної духовної семінарії Української греко-католицької церкви, Генеральний Вікарій Буковини[6].
Мешкали, працювали
- Блаженний мученик о. Антоній Казновський — священник УГКЦ, громадський діяч, репресований, помер у радянській тюрмі.
Галерея
- Церква святого пророка Іллі. Вигляд зсередини
- Церква святого пророка Іллі. Фрагмент дерев'яного іконостасу
- Монастир святого Андрія
- Город Мучеників з погруддями ієрархів УГКЦ в монастирі святого Андрія
- Церква Чудо архістратига Михаїла
- Закам’янілий відбиток лапи прадавнього хижака на кам'яній могилі
- Залишки саркофагу та храму кельтів
- Дорожній маркер кельтів, що вказує на володіння правителя кельтів
- Камінь для подрібнення або для плавлення металу
- Камінь з отворами для з'єднання конструкції (поганського храму)
Примітки
- Дора, Яремче, Івано-Франківська область
- Яворський Ю. Криївки УПА в с. Дора / Ю. Яворський // Краєзнавець Прикарпаття. — 2008. — № 12. — С. 14—15
- Яремче (Дора), Яремчанська міська рада, Івано-Франківська обл. Церква Чуда Св. Архистратига Михаїла, XVII ст.. derev.org.ua. Дерев'яні храми України. Процитовано 13 березня 2021.
- Церква святого Михайла. map.ugcc.ua. Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви. Процитовано 7 січня 2022.
- Івано-Франківська область, Надвірнянський р-н, м. Яремче (передмістя Дора). Церква Чуда св. Архистратига Михаїла у Хонах, XVII століття. parafia.org.ua. Українська Церковна Архітектура. Процитовано 13 березня 2021.
- На Івано-Франківщині віднайшли закинутий будинок, де діяло підпілля УГКЦ. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 12 квітня 2018. Процитовано 19 грудня 2021.
Джерела
- Яремче-Дора. Церква Чуда Св. Архистратига Михаїла (1844). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Процитовано 7 січня 2022.
- Dora // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 121. (пол.)
Посилання
- Карпатский национальный природный парк. История и достопримечательности населенных пунктов на территории парка. nezabarom.com.ua (рос.). Процитовано 19 грудня 2021.
- Церква Чуда св. Архистратига Михаїла (м. Яремче). karpatskyi-park.in.ua. Карпатський національний природний парк. Процитовано 7 січня 2022.
- Rome limes in Carpathian (фільм про археологічні знахідки в Дорі). youtube.com. YouTube. Процитовано 7 січня 2022.
- Скеля Білий Камінь в с. Дора, біля Яремче. youtube.com. YouTube. Процитовано 7 січня 2022.