Пилкохвоста котяча акула
Пилкохвоста котяча акула (Galeus) — рід акул родини Котячі акули. Має 17 видів.
? Пилкохвоста котяча акула | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Опис
Загальна довжина представників коливається від 25 до 90 см. Голова подовжена. очі помірного розміру, овальні, горизонтальної форми, з миготливою перетинкою. Зіниці щілиноподібні. За очима розташовані невеличкі бризкальця. Губні борозни короткі, розташовані в кутах рота. Рот широкий. Зуби дрібні, з багатьма, зазвичай 2-3, верхівками. Зуби розташовані у декілька рядків: на верхній щелепі — 47-78 робочих зубів, на нижній — 48-82. У них 5 пар зябрових щілин. Тулуб тонкий, стрункий. Шкіра відносно груба. Грудні плавці відносно великі. Має 2 спинних плавці майже однакового розміру. Вони розташовані ближче до хвостової частини. Черевні плавці невеликі. Анальний плавець великий. Хвостовий плавець вузький, гетероцеркальний. На верхній лопаті хвостового плавця пилчастого гребеня, які утворюється збільшеною плактоїдною лускою. Звідси походить назва цих акул.
Забарвлення коливається від жовтуватого і сірого до коричневого. Спина та боки вкриті плямами та смугами різної форми та розміру, зазвичай темніше основного фону.
Спосіб життя
Тримаються на значній глибині, континентальному та острівних шельфах, також верхніх схилах. Мляві та повільні акули. Полюють біля дна, є бентофагами. Живляться молоддю костистих риб, ракоподібними, головоногими молюсками, морськими червами, личинками морських тварин, ікрою.
Більшість представники роду є яйцекладними, лише 1 вид є яйцеживородним (Galeus polli).
Ці акули не становлять небезпеки для людини.
Розповсюдження
Мешкають в Атлантичному, Тихому та Індійському океанах.
Види
- Galeus antillensis Springer, 1979
- Galeus arae Nichols, 1927
- Galeus atlanticus Vaillant, 1888
- Galeus cadenati Springer, 1966
- Galeus eastmani Jordan & Snyder, 1904
- Galeus gracilis Compagno & Stevens, 1993
- Galeus longirostris Tachikawa & Taniuchi, 1987
- Galeus melastomus Rafinesque, 1810
- Galeus mincaronei Soto, 2001
- Galeus murinus Collett, 1904
- Galeus nipponensis Nakaya, 1975
- Galeus piperatus Springer & Wagner, 1966
- Galeus polli Cadenat, 1959
- Galeus priapus Séret & Last, 2008
- Galeus sauteri Jordan & Richardson, 1909
- Galeus schultzi Springer, 1979
- Galeus springeri Konstantinou & Cozzi, 1998
Джерела
- Compagno, L.J.V., M. Dando and S. Fowler (2005). Sharks of the World. Princeton University Press. pp. 223–232. ISBN 978-0-691-12072-0.