Galeus mincaronei
Galeus mincaronei — акула роду Пилкохвостих котячих акул родини Котячі акули. Інші назви «бразильська пилкохвоста котяча акула», «південна пилкохвоста котяча акула». Наукову назву отримала на честь біолога М. Мінкароне.
? Galeus mincaronei | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Galeus mincaronei Soto, 2001 | ||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Опис
Довжина тіла сягає 42,5 см. Зовнішністю схожа на Galeus arae, Galeus antillensis, Galeus cadenati, Galeus springeri. Голова помірно довга. Морда трохи загострена. Очі відносно великі, овальні, горизонтальної форми, з мигальною перетинкою. Зіниці щілиноподібні. Під очима присутні маленькі щічні горбики. За очима розташовані крихітні бризкальця. Ніздрі порівняно невеликі з трикутними носовими клапанами. Губні борозни не дуже довгі. Рот широкий, дугоподібний. Зуби розташовані у декілька рядків. На верхній щелепі — 57-71 робочих зубів, на нижній — 56-63. Зуби дрібні, з багатьма верхівками, з яких центральна є високою і гострою, бокові — маленькі та притуплені. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб стрункий. Грудні плавці дуже великі. Має 2 невеличких спинних плавця з округлими верхівками. Передній розташовано навпроти заднього частини черевних плавців, задній спинний — навпроти кінця анального плавця. Анальний плавець широкий (ширина сягає 11-14 % довжини усього тіла) та низький. Хвостовий плавець помірно довгий, вузький, гетероцеркальний. На верхній лопаті розташований зубчастий гребінь, утворений великою шкіряною лускою.
Забарвлення сіро-коричневе. На спині та боках довільно розкидані темні сідлоподібні плями зі світлою облямівкою. У хвостовій частині плями розмиті. На боках розташовані овальні темні плямочки зі світлою облямівкою. Слизова рота чорна. Плавці темніші за загальний фон. Черево майже білого кольору.
Спосіб життя
Тримається на глибинах від 236 та 600 м (зазвичай до 400 м), континентальному шельфі. Воліє до рифових та скелястих донних ґрунтів. Доволі млява та повільна акула. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться дрібними ракоподібними та молюсками, а також невеличкими костистими рибами.
Статева зрілість у самців настає при розмірі 36-38 см, самиць — 35-39 см. Це яйцекладна акула. Самиця відкладає 2 яйця завдовжки 5-6 см та 4 см завширшки.
Не є об'єктом промислового вилову. На чисельність впливає глибоководний промисел кальмарів.
Розповсюдження
Мешкає біля узбережжя штатів Санта-Катарина та Ріо-Гранде-ду-Сул (Бразилія). Звідси походить одна з назв цієї акули. Площа ареалу складає 20 тисяч км².
Джерела
- Compagno, L.J.V., M. Dando and S. Fowler (2005). Sharks of the World. Princeton University Press. pp. 227—228. ISBN 978-0-691-12072-0.