Плазмоніка

Плазмоніка — підрозділ фотоніки, що вивчає створення та використання електромагнітних полів, локалізованих на масштабах, менших від довжини хвилі світла при взаємодії з носіями заряду на межі розділу середовищ.[1] Основними об'єктами, які вивчає плазмоніка є поверхневі та локалізовані плазмони. Області застосування: передача інформації (хвилеводи), мікроскопія — підсилена поверхнею раманівська спектроскопія та підсилення поверхнею флуоресценції, метаматеріали тощо.