Планетарій Галілео Галілей

Планетарій Галілео Галілей — розташований на перетині проспекту Авеніда Генераль-Сарм'єнто і вулиці Белісаріо Ролдан, у парку Трес-де-Фебреро, в районі Палермо, Буенос-Айрес, Аргентина.

Його купол має діаметр 20 м. На нім можна відтворити 8900 нерухомих зірок, сузір'їв і туманностей.

Відкрито у червні 1967 року, а в 2011 році проведено реконструкцію.

Історія

Вхід.
Інтер'єр.

Ідея будівництва планетарію у Буенос-Айресі виникла в 1958 році за ініціативою радника Хосе Луїса Пєни і секретаря муніципалітету по культурі Альдо Коккі.

Будівництво Планетарію Галілео Галілей почалося під керівництвом аргентинського архітектора Енріке Яна і Головного управління архітектури муніципалітету міста Буенос-Айрес (MCBA) в 1962 році. Роботи було виконано Компанією Construcciones Civiles SA, тодішній мер Еугеніо Скенетт (ісп. Eugenio Schettini) відкрив планетарій 20 грудня 1966 року.

Працювати планетарій почав 13 червня 1967 року. Перше шоу було організовано для учнів комерційної школи № 1 з міста Банфілд і студентів з Буенос-Айреса. Професор географії і математики Антоніо Корнехо показував їм небо над Буенос-Айресом, аргентинською Антарктидою і південним полюсом. Остаточне відкриття для широкої публіки відбулося 5 квітня 1968 року.

Характеристики

На березі озера.

Будівля складається з п'яти поверхів, шести сходів, одні з них — гелікоїд (спіральні) і круглої зали діаметром 20 м. Його півсферичний купол має діаметр 20 м і покритий внутрішнім алюмінієвим листом, який служить екраном. Сферу створено з 5300 взаємозв'язаних сталевих стержнів, алюмінію і дерева, зігнутого скла і U-подібної залізної основи, тобто, шести рівносторонніх трикутників, вершини яких обернені всередину сфери.

У музеї на першому поверсі виставлений місячний камінь, який був доставлений на Землю місією Аполлона-11. Це був подарунок від колишнього президента США Річарда Ніксона. На вході до Планетарію розташовані метеорити, такі як «La Perdida», знайдений в 1965 році в районі Кампо-дель-С'єло, в провінції Чако.

Реконструкція 2011 року

Планетарій Галілео Галілей, в районі Палермо.

До 2011 року використовувався планетарний проектор Zeiss Mark V заввишки 5 м і масою 2,5 т[1]. Він складався з циліндричної рами з незалежними проекторами для Місяця, Сонця і планет, видимих неозброєним оком, — Меркурія, Венери, Марса, Юпітера і Сатурну — і двох сфер на кінцях, що проектуються зірками. Система проекторів і лазерного устаткування, спрямована на цей купол, забезпечувала різноманітні види Всесвіту, з показом 8900 нерухомих зірок, сузір'їв і туманностей.

У 2011 році була проведена реконструкція в Залі Планетарію. Повторне відкриття відбулося в четвер, 15 грудня 2011 року.[2]

Зміни, внесені протягом реконструкції[3]:

  • Встановлено проектор MEGASTAR II A, який показує зірки величиною до 11 °, що приблизно на мільйон зірок більше, ніж звичайні планетарії. Крім того, він проектує понад 140 туманностей, і Чумацький шлях можна оцінити з реалізмом, якого раніше ніколи не можливо було досягти. Проектор є першим у світі, який використовує світлодіодні лампи, замінюючи попередні лампи які споживали більше електрики.
  • На знімках тепер є зображення з високим розділенням і функція DigitalSky II, яка є сучасною відеосистемою, що охоплює повне коло.
  • Також додано новий зовнішній купол з екологічним освітленням і замінено 360 стандартних сидінь на 4D, які включаються дистанційним керуванням, яке дозволяє глядачам переживати різні відчуття під час роботи проекторів. Крім того, звукова система було модернізовано до цифрового 5.1.

Галерея

Джерела

Ресурси Інтернету

Примітки

  1. Carl Zeiss Argentina. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 15 жовтня 2017.
  2. Romero, María José; Colas bajo la lluvia para ver el nuevo Planetario Diario Clarín, 16 de diciembre de 2011
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 15 жовтня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.