Річард Ніксон

У 1953–1961 роках був віцепрезидентом в адміністрації Дуайта Ейзенхауера, граючи помітну публічну роль і часто виступаючи від імені адміністрації. До того протягом 1947—1950 років був конгресменом, а у 1950—1952 роках — сенатором від Каліфорнії.

На виборах 1960 року перший раз балотувався від республіканців в президенти, проте програв Джону Кеннеді.

У 1968 і 1972 роках обирався на президентську посаду (єдиний американський політик, вибраний на два терміни віцепрезидентом, а згодом на два терміни президентом). Під час його правління американські астронавти висадилися на Місяць. Зовнішньою політикою в цей період керував Генрі Кіссинджер. При Ніксоні встановилися особливі відносини США з КНР (ознаменовані сенсаційним особистим візитом президента до Китаю) і почалася політика розрядки міжнародної напруженості у відносинах з СРСР; Ніксон особисто відвідав Радянський Союз у травні 1972 року (першим з президентів після Франкліна Рузвельта у 1945 році) і підписав з Леонідом Брежнєвим договір ОСО-1. Він був також першим президентом, що відвідав всі 50 штатів.

Ніксон — єдиний президент США, що достроково припинив свої повноваження та подав у відставку. Це трапилося після скандалу, відомого як «Вотергейтський скандал», і звинувачень, що загрожували йому імпічментом. Через корупцію, що пронизала всю адміністрацію, Ніксона зазвичай відносять до найодіозніших президентів (хоч і підкреслюючи суперечність фігури: зовнішньополітичні успіхи, жорсткий і загалом ефективний стиль управління). Під час сенатських перегонів у 1950 році отримав прізвисько Шахрай Дік (англ. Tricky Dicky).

22 травня 1972 року розпочався офіційний візит Ніксона до СРСР. 29 травня американський президент відвідав у другій половині дня Київ. Переговори між Річардом Ніксоном і представниками радянської влади минали як в офіційній, так і в неформальній обстанові, зокрема в заміській резиденції в Завидово. Візит тривав протягом тижня.

Упродовж перемовин було підписано низку стратегічно важливих документів, а саме: договір про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО) і Тимчасову угоду про деякі заходи в галузі обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1).

Договір ПРО (перестав діяти у 2002 році) був покликаний запобігти гонитві озброєнь у царині створення систем оборони проти ракетно-ядерних ударів. СРСР і США домовилися про те, що кожній стороні буде дозволено створити по два комплекси «протиракет» і поставити під їхній захист, відповідно, по два райони (всього чотири) за вибором — навколо столиць і в місці розташування шахтних пускових установок, тобто баз мобільно-наземного базування.

Договір також заборонив створювати, випробовувати і розгортати системи або компоненти систем ПРО морського, повітряного, космічного або мобільно-наземного базування[4].

Про Ніксона в 1995 році знятий однойменний художній фільм Олівера Стоуна.

• В. І. Головченко. Ніксон Ричард Мілгауз // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• М. Рижков. Ніксон Річард // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.501 ISBN 978-966-611-818-2
• Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 348—363 ISBN 978-617-7289-69-1

• Ніксон // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9
• Фільм «Nixon»