Платонов Андрій Платонович

Андрій Платонов — літературний псевдонім Андрія Платоновича Климентова (1 вересня 1899, Воронеж, Російська імперія — 5 січня 1951, Москва, Російська РФСР), російського письменника, члена Спілки письменників Росії. Інші псевдоніми письменника: А. Фірсов, Ф. Чєловєков, А. Вагулов.

Андрій Платонов
рос. Андрей Платонов
Ім'я при народженні Андрій Платонович Климентов
Псевдо Платонов, А. Фирсов, Ф. Человеков, А Вагулов
Народився 16 (28) серпня 1899[1]
Воронеж, Російська імперія
Помер 5 січня 1951(1951-01-05)[2][3][…] (51 рік)
Москва, РРФСР, СРСР
·туберкульоз
Поховання
Вірменське кладовище (Москва) : 
Громадянство  Російська імперія →  СРСР
Діяльність письменник
Мова творів російська
Роки активності 1919—1951
Жанр вірші, романи, повісті, оповідання, п'єси, сценарії, публіцистика
Magnum opus The Foundation Pitd, Чевенгур і Happy Moscowd
Партія КПРС
Діти M. A. Platonovad
Автограф
Нагороди
Сайт: platonov-ap.ru
 Платонов Андрій Платонович у Вікісховищі

З життєпису

Закінчив Воронезький політехнічний інститут, друкувався з 1921 року, був учасником німецько-радянської війни.

За його оповіданням створено українські стрічки: «На зорі туманної юності», «Ти хто?» (1985), «Сміттєвий вітер» (1986), «Поклик млості родичів (рос. — Зов родственного томления)» (1988).

Як письменник відзначився надзвичайно оригінальною стилістикою — його літературні досліди та експерименти привели до віднайдення практично нової мови наповненої такими виразами і зворотами, які годі зустріти у звичайній літературній мові. Бувши носієм складних філософських поглядів, він зобразив навколишній світ радянської дійсності 20-30 років ХХ століття з погляду глибинних психологічних переживань героїв. Офіційна радянська критика сприйняла таке зображення дійсності як «наклеп на радянський устрій». Іноді критики та колеги-письменники сприймали його як сатирика. М. Горький писав йому, що «Ваша сатира невчасна». Твори письменника були заборонені. Письменник зазнав переслідувань і цькувань, помер передчасно.

Твори
  • Блакитна глибина (Голубая глубина)
  • Антисексус
  • Єпіфанські шлюзи (Епифанские шлюзы)
  • Лугові майстри (Луговые мастера)
  • Заповітна людина (Сокровенный человек)
  • Чевенгур (роман)
  • Третій син (Третий сын)
  • Фро
  • Котлован (повість)
  • Ювенільне море (роман) (Ювенильное море)
  • Джан
  • Ріка Потудань (Река Потудань)
  • Щаслива Москва (Счастливая Москва)
  • Жорстокий і прекрасний світ (В прекрасном и яростном мире)
  • Корова
  • Повернення (Возвращение)

Вшанування пам'яті

Андрій Платонов є головним героєм роману «Коростишівський Платонов» Олександра Клименка (2010, «Ярославів Вал»). Твір (в авторському перекладі) надруковано на батьківщині Платонова — в журналі «Подъём» (№ 5, 2012, Воронеж)[4], публікацію приурочено до II міжнародного Платонівського фестивалю мистецтв.

Див. також
  • 3620 Платонов — астероїд, названий на честь письменника[5].
  • Категорія:Екранізації творів Андрія Платонова

Примітки
  1. російська Вікіпедія — 2001.
  2. Платонов Андрей Платонович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Травневий номер журналу «Подъём» частково присвячений Платонівському фестивалю
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

Посилання
  • Платонов Андрій Платонович // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Л — Я. — С. 350. — ISBN 966-692-744-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.