Платон (Корниляк)

Вальдфрідгоф

Народився 6 вересня 1920 року в селі Стебні на Буковині. Середню школу закінчив у ліцеї св. Василія Великого у Блажі 1939 року. В грудні того ж року був направлений до Рима на богословські студії, закінчивши які, 25 березня 1945 року прийняв ієрейські свячення з рук архієпископа Івана Бучка. Після свячень ще три роки продовжував вищі студії в Римі й захистив дві дисертації: з богослов'я (теза «De munere S. Augustini in illustranda efficacitate sacramentorum spectato Donatismo», Урбаніанський університет, захист 14 грудня 1946)[1] і філософії (теза «La dialettica esistenziale del divino e dell'umano secondo Nicola Berdaeff», Григоріанський університет, захист 19 червня 1948)[2], одержавши ступінь доктора.

У 1948 році о. Платон виїхав на душпастирську працю до Сполучених Штатів Америки. Працював спочатку як сотрудник на парафії в Олифант, Пенсільванія, а згодом при катедрі у Філадельфії (1948—1952), виконуючи також обов'язки секретаря єпископа; в 1952—1959 роках — канцлер[3].

У 1959 р. Папа Римський Іван XXIII утворив Апостольську Екзархію у Німеччині і призначив о. д-ра канцлера Платона Корниляка єпископом і першим екзархом. Єпископська хіротонія відбулася 7 липня 1959 в митрополичому соборі у Філадельфії.

Єпископська влада Платона Корниляка стосувалася всіх вірних греко-католиків у ФРН. Вірні розсіяні були по різних місцевостях цієї країни, тому єпископ Платон був змушений на початку своєї діяльності багато подорожувати, відвідуючи різні українські громади і нав'язуючи зв'язки з вірними. За його стараннями побудовано катедральний собор і парафіяльну домівку у Мюнхені та церкви в інших місцевостях.

Поширюючи територію екзархату, 1983 року Папа Іван-Павло II долучив до нього Скандинавію.

Франц Йозеф Штраус, прем'єр Баварії, нагородив Владику Платона Баварським Хрестом Ордену «За заслуги» за важливий вклад в релігійному й культурному житті.

Єпископ Платон Корниляк заснував газету «Християнський Голос» — єдину українську католицьку газету в Західній Європі.

У травні 1992 року владика Платон вперше відвідав незалежну Україну і взяв участь у Синоді Єпископів.

18 грудня 1996 р. подав прохання про звільнення з обов'язків апостольського екзарха у зв'язку з досягненням відповідного віку, яке Папа Римський прийняв і 1 січня 1997 р. призначив єпископа Михаїла Гринчишина Апостольським Адміністратором екзархату.

Єпископ Платон Корниляк помер 1 листопада 2000 року. Поховання відбулося 7 листопада того ж року на цвинтарі Вальдфрідгоф, нова частина.

• О. А. Баб'як. Корниляк Платон // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
• Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів «Каменяр», 1996. — 567 С. — ISBN 5-7745-0687-8
• Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)
• Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Rome 1988. — 284 P. (англ.)

• 10 річниця смерті Владики Платона Корниляка, Апостольського Екзарха в Німеччині і Скандинавії
• Короткі біографічні відомості в базі catholic-hierarchy.org(англ.)