Площа Відродження (Коломия)
Колишні назви площі Відродження площа Ринок, площа Пілсудського, площа Леніна)
| Площа Відродження Коломия | |
|---|---|
 Площа Відродження. Вид на ратушу Площа Відродження. Вид на ратушу | |
| Колишні назви | |
| пл. Ринок, пл. Пілсудського, пл. Леніна | |
| польського періоду (польською) | Plac Piłsudskiego |
| радянського періоду (українською) | пл. Леніна |
| радянського періоду (російською) | пл. Ленина |
| Загальні відомості | |
| Поштові індекси | 78200 |
| Транспорт | |
| Рух | двохсторонній (Пішохідна зона) |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Більшість двоповерхових будинків, що складають сучасні площі Відродження та Шевченка побудовані, ймовірно, в 1870-х рр. Коломиєзнавець Леопольд Вайґель у "Нарисі міста Коломиї" (1877) зазначав, що "тепер довкола обширного ринку як і всередині його, знаходяться муровані двоповерхові камениці".
Звичайно, свого первісного вигляду будинки коломийського середмістя не зберегли, оскільки неодноразово руйнувалися в часи воєн та пожеж, ремонтувалися й відбудовувалися з деякими змінами. Особливих змін зазнали вже в радянський період перші поверхи, де розташовувалися великі державні крамниці на місці малих приватних. Найкраще збереглися будинки західної сторони (№ 1-11).
В будинках № 1-2 (другий поверх) ще з кін. ХІХ ст. знаходився готель "Ґранд", власниками якого в різні роки були Рифка Баґр (1913), Бліц Сендер (1925), І. Вітенко з с. Жукотина, тепер Коломийського р-ну (1941-1944). Впродовж десятків років готель приймав гостей нашого міста, серед яких були і визначні особи: Микола Лисенко (16-17.12.1903), який відвідав Коломию з нагоди 35-річчя творчої діяльності; маршал Червоної Армії СРСР Георгій Жуков зі штабом (поч. квітня 1944), але через бомбардування міста угорською артилерією довго тут не затримався. В період СРСР тут спочатку була районна служба оперуповноважених НКВС, а з 1952 р. - міська прокуратура. Перший поверх надавався в оренду підприємцям: на поч. XX ст. в будинку № 1 розташував свій найбільший товарний склад і крамниця одягу, тканин, "і всього, що потрібно для шлюбних церемоній" Ізидор Горн. Після закінчення другої світової війни тут розмістилася міська перукарня, яка діє до сьогодні. Перший поверх будинку № 2 на поч. XX ст. займав крамниця товарів "модних і галантереї" Якоба Надлєра і К. Рамлєра, в 20-х рр. - склад хутра і кушнірська майстерня Г. Кестена і Я. Айзнера. В 1925 р. тут містився склад оптичних товарів і ювелірних виробів. В 1990-х рр. - горілчана крамниця комбінату "Івано-Франківськспирт".
Будинок № 4. В перших десятиліттях XX ст. розміщувався філіал аптеки Євстахія Турянського "Провидіння Боже". В 1913 р. також склад тканин Симона Чайза, в 20-х рр. - крамниця Леопольда Барана, адвокатська канцелярія д-ра Йоахима Ашкеназі, а також великий склад кондитерських виробів. Від 1990-х рр. - крамниця "Клавдія" (перший поверх). На другому поверсі - житлові приміщення.
Будинок № 5. З поч. XX ст. і до 1939 р. тут діяла крамниця тканин і сукна Євгена Зеленецького. Одночасно в 30-х рр. містився ресторан "Уніонка" Петра Кваснюка, а також крамниця горілчаних товарів Братів Авнер. В 1970-90-х рр. - фотографічне ательє.
Будинок № 6. В 1910-х рр. - крамниця засобів для кравецтва Гевюрза і Ґоттліба, в 20-ті рр. - слюсарні майстерні Іґнатія Вуйціка і Ефроїма Корнбліта, аптечний склад "Золотий лев" А. Гірнлого, канцелярія власника броварні Бреттлєра. У 1930-х рр. - крамниця м′ясних виробів Францішека Заремби. В 70-90-ті рр. тут містилося кафе "Сніжинка" (тепер - "Барвінок"). На другому поверсі - житлові приміщення.
Будинок № 8. Збуд. 1910 р. В 10-х рр. XX ст. крамниця музичних інструментів та аптека Антонія Сидоровича. У 1920-х рр. аптека Вільґельма Найдера та крамниця ковбасних виробів Візеканюка. В 1970-х рр. крамниця "Ноти і передплатні видання", з 90-х рр. - фірмовий міні-бар "Галка", МП "Книга".
Будинок № 9. У першій пол. XX ст. другий поверх займав кредитно-ескомптовий банк. Одночасно в 1910-х рр. - крамниця спецій Генрика Ільницького, галантерейна крамниця та торгівля чоловічим одягом Леона Розенґека. В 20-30-х рр. - канцелярії купця Юди Фірштейна та власника млина Якоба Байдафа та ювелірна крамниця Й. Файєрштейна. В 1970-90-х рр. найбільші у Коломиї книгарні, тепер МП "Книга".
Будинок № 10. До 1939 р. тут містилися "кімнати для сніданків" та аптека Яна Чорного, в 40-х рр. - годинникарська майстерня, буфет, книгарня. В 1970-90-х - книгарня, тепер МП "Книга".
Будинок № 11. У 1900-1939 рр. - ресторан і винарня, крамниця тканин Рейна Герша, склад взуття і галантереї Соломона Гарліґа, галантерейна крамниця Самсона Банка та великий магазин взуття німецької фірми "Дель-Ка". В 1970-90-х - книгарня, тепер МП "Книга".
Будинок № 12. На поч. XX ст. тут знаходився оптичний та гравірувальний крамниця горілчаних товарів, крамниця господарсько-торгової спілки "Покутський господар", яка продавала залізний реманент, насіння та збіжжя, згодом крамницю перейменовано на "Центросоюз".
Будинок № 13. Власником будинку на поч. XX ст. був Хаєс, який надав в оренду приміщення першого поверху під крамниці чехові Батові та Я. Шустеру.
Будинок № 14. В 1910-20-х рр. розміщувався кантор обміну іноземних валют Мойзеса Гаммера, склад меблів; в 20-х рр. "кімнати для сніданків" відкрила Ґіція Тейтлєр, пацієнтів приймав стоматолог А. Нейбауер.
Будинок № 15. На поч. XX ст. містилася крамниця спецій А. і М. Шмерзів. В 1920-х рр. крамниця Шимона Зукермана пропонувала покупцям золото, срібло, годинники; діяли перукарня "Реґіна", майстерня годинникаря Керкера Гаскеля, крамниця Лазара Ленера, фірмова взуттєва крамниця.
Будинок № 17. У 1910-х рр. тут містилася кондитерська фірма Самуеля Столсберґа, овочева крамниця "Палермо" та крамниця Абрагама Сойчека, яка влаштовувала виставки українських вишивок. В 1970-х рр. - кафе "Бульйонна" (тепер - кафе "Волошка", аптека "Юрікс").
Будинок № 18. У радянський період тут містилася крамниця "Технічна книга", згодом "Подарунки". Тепер фінансова компанія і торгово-комерційний центр "Юрікс".
Будинок № 19. У 1920-х рр. крамниця горілчаних товарів Ліки Унґара, в 30-х рр. крамниця м′ясних виробів Станіслава Пікора. В 1942-1944 рр. - навчальні класи Коломийської ґімназії. В часи СРСР тут знаходилися магазини "Ювелірний", "Хлібний", "Тканини". Тепер - крамниці ювелірних виробів та міськрайонного т-ва "Просвіта".
