Плінт (архітектура)

Плі́нт (через лат. plinthus від грец. πλίνθος — «цегла», «плитка», «брусок», звідси також «плінфа»)[1] — архітектурний термін, що вживається в таких значеннях:

• 1) нижня частина бази у підпори або п'єдесталу у вигляді товстої плити.
• 2) Завершення постаменту квадратною плитою, на якій підноситься скульптура або ваза.
• 3) Горизонтальна тяга, що прикриває стик стіни і підлоги.