Плінфа

Плі́нфа[1] (дав.-рус. плинѳа, плинѳъ, плинтъ з грец. πλίνθος — «плита»), широка та плоска обпечена плитоподібна цегла, яка використовувалася при будівництві у Візантії, була нерідко основним матеріалом для будівництва конструктивних елементів будівель. Використовувалася у давньоруській храмовій архітектурі X століття — початку XIII століття. (Десятинна церква (Київ), Софійський собор (Київ, 1037), церква Спаса на Берестові (1113—25)).

Плінфа в Чернігові
П'ятницька церква в Чернігові

Серед дивом збережених споруд 11-12 століть почесне місце займають історичні будівлі міста Чернігів.В місті досі стоїть Спасо-Преображенський собор, пам'ятка державного значення.

Несподіване історичне відкриття зроблене і відомим реставратором і культурним діячем Барановським Петром Дмитровичем. При обстеженні пам'яток архітектури Чернігова, зруйнованих в часи 2 світової війни, видатний вчений віднайшов зразки плінфи в руїнах однієї з церков. Детальне обстеження зруйнованого храму навело на думку про залишки ще одної видатної пам'ятки в місті.

Петро Барановський звернувся з клопотанням до військового головокомандування і домігся виготовлення плінфи в тогочасних умовах. Це дало змогу відновити близький до первісного вигляд Церкви П'ятниці, згаданій ще у «Слові о полку Ігоревім». Так плінфа в руїнах спонукала врятувати шедевр давньоукраїнської архітектури.

Це́рква Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці Десяти́нна (Десятинна церква) — церква, зведена в Києві наприкінці X ст., що вважається першою кам'яною церквою Київської Русі. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є пам'яткою національного значення[2].

Див. також

Примітки
  1. Плінфа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.