Повстання в Маріуполі

Повстання в Маріуполі повстання проукраїнськи налаштованого населення Маріуполя проти диктатури комісара з військових і морських справ Маріуполя Варганова який підпорядковувався уряду Донецько-Криворізької республіки.

«... Квітневе повстання не мало на меті заборону діяльності Маріупольської ради і не носило антибільшовицький характер, а було 
спрямоване проти узурпації влади Варганова і його помічниками ...»[1]

Повстання в Маріуполі
Українсько-більшовицьке протистояння на Донбасі
Бронепотяг «Полупановці» (колишній «Слава Україні») матроса більшовика Полупанова спрямований на придушення повстання в Маріуполі. Бронепотяг «Полупановці» (колишній «Слава Україні») матроса більшовика Полупанова спрямований на придушення повстання в Маріуполі.
Дата: 9 квітня 1918 Місце: Маріуполь, Азовська земля Результат:
Сторони
Центральний ревком Донбасу	Тимчасовий Виконавчий комітет
Командувачі
Варганов Василь Опанасович
Втрати
приблизно 5 чоловік

Спираючись на свої збройні сили, Варганов, не питаючи Ради, творив в Маріуполі все, що хотів. Проводилися незаконні арешти, обшуки, реквізиції, в хід пускалася зброя, всі ці дії налаштували проти його і Червоної гвардії частину ради та місцеве населення.

Між тим рада видала указ про вивезення з міста сировину чавун і нікелю. У робочому середовищі почалися заворушення. Незабаром серед протестуючих з'явилися слуху що з міста вивозять в Таганрог не тільки сировину але і гроші які не виплачували робочим три місяці. 8 квітня фронтовики організувалися в загони намагалися захопити банк, але Варганов стріляючи в повітря з двох Люїсів розігнав нападників.

9 квітня в місті почалося організоване повстання, фронтовиками були захоплені всі міські установи і банк. У місті був зібраний мітинг на якому українські націоналістами, меншовиками та есерами була винесена наступну резолюція:

1) Виділити сьогодні ж з цих зборів комісію з 15 осіб з винятковими повноваженнями для організації бойових дружин, завданням яких буде охорона міста Маріуполя і повіту і захист революції від будь-яких ексцесів під час теперішнього безвладдя.

2)Запропонувати Червоної гвардії негайно здати зброю міському самоупровленію, під контролем обраної тут комісії.

3)Обрана тут комісія повинна негайно вжити заходів до того, щоб перешкодити вивезення цінностей з банку, казначейства, пошти, телеграфу, щоб не залишити робітників, міську і сільську бідноту без цінностей та хліба.

4)Повнота влади переходить негайно до демократичного міського і земському самоврядуванню, спільно з вибраною тут комісією, після відходу ради, а поки рада в Маріуполі увійти з ним в контакт.

Декілька парт-працівників були схоплені і розстріляні серед них зав. прод-відділом Маломед. Радянські караули на станції в банку і інших державних установах після незначного опору були заарештовані.

Рада на екстреному засіданні вирішив вжити заходів до придушення повстання. У штаб повсталих був посланий ультиматум - звільнити заарештованих здати зброю або по місту по закінченню години буде відкритий вогонь.

Після цього Вагранов і Вількліш з деякими членами ради і червоногвардійцями 10 квітня покинули місто і поїхав до Таганрога.[2] У місті влада захопив тимчасовий Виконавчий комітет, знаючи що вони не зможуть утримати місто до приходу німців виконком вислав в усі кінці телеграми що в місті повстання було не проти радянської влади а проти "мародерів і бандитів Вагранова."

Для наведення порядку в місто був посланий бронепоїзд "Полупанов". Виконком Маріуполя вислав до Таганрога в ЦВК України документи, що підтверджують злочинні дії Вагранова, після чого він був заарештований.