Погроза вбивством

Погроза вбивством — злочин, передбачений 129 статтею Кримінального кодексу.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16 років. Об'єктом злочину є особиста безпека особи. Суспільна небезпечність злочину полягає в позбавленні особи здатності нормально працювати і відпочивати, непрямо впливаючи і на громадський порядок.

З об'єктивної сторони злочин характеризується діями, які полягають у залякуванні особи тим, що винний позбавить її життя. Погроза зробити це може набувати будь-якої форми: усної, письмової, за допомогою міміки, жестів, демонстрації тощо. Крім того, погроза вбивством має сприйматися потерпілим як реальна і конкретна, тобто така, що може здійснитися. Реальність погрози з'ясовується щодо конкретної справи з урахуванням різних чинників: форма, місце, час, обстановка вираження погрози, попередні стосунки винного з потерпілим тощо. Необхідною умовою є звернення погрози до конкретної особи, в тому числі через сторонніх осіб. Злочин є закінченим із моменту доведення погрози до відома потерпілого.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому не мають значення реальні плани винного, чи планував він здійснити вбивство, чи ні. Залежно від мотиву злочин має кваліфікуватися за частиною першою чи другою 129 статті.

Кваліфікуючими ознаками, що підсилюють відповідальність, є вчинення погрози членом організованої групи, що має усвідомлюватися як винним, так і потерпілим, а також вчинення погрози з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (елемент суб'єктивної сторони).

Відповідальністю за злочин є арешт терміном до шести місяців або обмеження волі строком до двох років. За вчинення злочину з кваліфікуючими ознаками покаранням є позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

Посилену відповідальність за вчинення злочину з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості було встановлено від 5 листопада 2009 року Законом України N 1707-VI.

Аналогічні злочини містяться в законодавстві інших країн, наприклад, Німеччини (§ 241), Російської Федерації (119 стаття КК), Білорусі (186 стаття КК), Казахстану (112 стаття КК) та інших. В інших країнах відповідальність за цей злочин передбачено разом із відповідальністю за погрозу нанести тяжкі тілесні ушкодження.