Подарунок

Подарунок — це річ, яку дарувальник за власним бажанням безплатно віддає у володіння іншої особи з метою задовольнити її вподобання. Слово «подарунок» за смисловим значенням схожий з такими поняттями як «дар» та «пожертва». Також — рале́ць (подарунок, або хабар у вигляді подарунка)[1].

Подарунки під ялинкою

Подарунок (дарунок) — предмет дарування.

Однак, вручення подарунка все ж пов'язане із відповідною нагодою: певною подією, звичаєм або святом. Подарункові нагоди бувають різноманітними:

Нерідко, подарунок наділений додатковим прихованим змістом. Його таємне значення обумовлене різними факторами: особистими відносинами людей, святковою нагодою, способом вручення презенту. Іноді подарунок накладає певні зобов'язання на того, кому його дарують, вимагаючи зворотного привітання.

Зараз поняття «подарунок» набуло занадто комерційного змісту. Існує навіть ціла індустрія з виробництва та продажу презентів на всі випадки життя. Так, багато компаній користуються подарунками, переслідуючи власні комерційні цілі (влаштовують конкурси серед споживачів з подарунками для переможців, поширюють безплатні зразки своєї продукції або ж речі з атрибутикою компанії).

Якщо не знаєте, що презентувати на чергову річницю чи день народження, тоді можна подарувати позитивні емоції. [2]

Історія подарунка на Русі

Життя людей в Римі увійшла традиція дарувати один одному різного роду прикраси, сувеніри, як правило, на останніх зображували богів, чому це і вважалося хорошим подарунком[3].

На Русі подарунки завжди полюбляли, вміли знаходити в них сакральній зміст та добрий знак[4]. Наприклад, численні казки та перекази розповідають про ніж-подарунок, на якому раптово з'являлася кров, за умови що його власник потрапив у халепу.

Або про те, як по обручці наречений впізнає свою майбутню наречену. Невипадково, у казках більшість магічних предметів герой не знаходить, а отримує у дар: чи мова йде про чарівний клубок, який вказує дорогу, або кільце, що виконує бажання.

На Русі слово «подарунок» мало брата-близнюка — «гостинець», що походить від слова «гість». За давнім звичаєм людина мала заходити до чужої домівки з гостинцем, а її, своєю чергою, добре частували у цьому будинку.

Святковий звичай колядувати також відзначений «подарунковою магією»: мала місце думка, що заможнє життя пов'язане не тільки з великою кількістю гостинців на столі і в льохах, а й з обов'язковою щедрістю та готовністю ділитися з ближніми. На Масляницю дарували прикрашене печиво з різними написами: «кого люблю, тому дарую», «подарунок від коханого — дорожче золота». І до сьогодні жевріє звичай обмінюватися на Великдень фарбованими яйцями.

До цінних і дорогих подарунків для жінок, в усі часи, можна віднести ювелірні прикраси, шуби з натурального хутра, дорогоцінні камені, вишукані дорогі вази.[5]

До речі, за часів СРСР мала популярність схожа фраза — «книга — найкращий подарунок».

Приказки
Дарованому коню в зуби не дивляться

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  2. Що подарувати вінничанам Вінниця (укр.). Процитовано 29 червня 2021.
  3. Історія подарунків: звідки вони взялися?.
  4. Подарунки та забобони.
  5. Історія подарунків і їх цінності.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.