Податок на бороду

Податок на бороду — податок, яким у різних країнах обкладали людей з бородою.

Російський жетон на бороду 1705 року, що його видавали особі, яка сплатила введений Петром І податок на бороду.

Англія

Англійський король Генріх VIII, який сам мав бороду, 1535 року ввів податок на бороди. Податок не мав сталого розміру й варіював залежно від становища власника у суспільстві. Його донька Єлизавета I теж упроваджувала такий податок: він стосувався кожної бороди, яку не голили більш як два тижні, проте сплачували його вкрай погано.[1] Документація з податку на бороду Тюдорів відсутня, і в Національному архіві немає записів про введення такого податку.[2]

Росія

Жетони на бороду (вгорі жетон 1725 року, внизу — 1705)

У 1698 році[3] російський імператор Петро I увів податок на бороду, аби реформувати суспільство на кшталт країн Західної Європи. Щоб змусити чоловіків голити бороди, цар уповноважив поліцію примусово і публічно голити тих, хто відмовлявся сплачувати податок.[4] Голінню борід чинили шалений опір, оскільки у суспільстві була широко розповсюджена думка, ніби носити бороду вимагає релігія.[5] Розмір податку залежав від статусу людини: придворні, військові, урядовці, а також купці середньої руки й міщани мали сплачувати 60 рублів щорічно, тоді як заможні купці — 100 рублів; мешканці Москви мали платити 30 рублів на рік, селяни ж мали платити дві деньги щоразу, як заходили в місто й виходили з нього.[6]

Жетон на бороду

Той, хто сплатив податок, мав носити спеціальний жетон («бородовой знак»).[7] Це був мідний або срібний жетон, де двоголовий орел був на реверсі, а нижня частина обличчя, ніс, рот, вуса й борода — на аверсі. До скасування податку у 1772 році було кілька версій жетона.[8] Звичайний круглий варіант мав напис «Гроші взяті» (ДЕНГИ ВЗѦТЫ) на аверсі й дату кириличними цифрами (҂АѰЕ ГОДѸ, «1705 року») на реверсі. Ромбоподібна версія з'явилася 1725 року й була гладенькою з одного боку, з іншого на ній було надруковано «З бороди мито взяте» (СБОРОДЫ ПОШЛИНА ВЗЯТА) і «Борода — зайвий тягар» (БОРОДА ЛИШЬНАѦ ТѦГОТА) на гурті жетона.[9] У 1845 Волтер Гокінс опублікував опис жетона з його ілюстрацією, а також розповів про історію цього російського податку.[10]

Див. також

Посилання

  1. Andrews, William G. (1904). At the Sign of the Barber's Pole: Studies in Hirsute History (TXT). Cottingham, Yorkshire, England: J.R. Tutin. ISBN 978-1590210819. Процитовано 28 грудня 2016.
  2. Hawksley, Lucinda (11 листопада 2014). DHH Author Blog: Moustaches, Whiskers & Beards – Lucinda Hawksley. Процитовано 28 грудня 2016.
  3. Corson, Richard (2005). Fashions in Hair: The First Five Thousand Years (вид. 3rd). London: Peter Owen Publishers. с. 220. ISBN 978-0720610932.
  4. Worthington, Daryl (4 вересня 2016). History’s Strangest Tax? Peter the Great Puts a Price on Beards. New Historian (London: Forgotten Books). Процитовано 27 грудня 2016.
  5. Walsh, Devan (2015). Analysis of Peter the Great's Social Reforms and the Justification of the Reactions from the General Public (PDF). Процитовано 27 грудня 2016.
  6. Указ Императора Петра I — О бритiи бородъ и усовъ всякаго чина людямъ, кромѣ поповъ и дьяконовъ, о взятiи пошлины съ тѣхъ, которые сего исполнить не захотятъ, и о выдачѣ заплатившимъ пошлину знаковъ [Decree of Tsar Peter I — Concerning Beards and Mustaches of Certain Ranks of People, Exempting Priests and Deacons, and Levying a Fee and Issuing a Mark to Those Who Do Not Wish to Shave] (Russian). 16 січня 1705. Процитовано 27 грудня 2016.
  7. Schaffer, Jonathan (25 листопада 2009). Smithsonian Rare Russian Coin Collection Seeks Exhibition Sponsor. U.S. Department of State. Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 28 грудня 2016.
  8. Mancini, Mark (29 березня 2014). The Time Peter the Great Declared War on Facial Hair. Mental Floss. Процитовано 27 грудня 2016.
  9. Florensky, Pavel (1997). The Pillar and Ground of the Truth: An Essay in Orthodox Theodicy in Twelve Letters. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 535. ISBN 978-0691032436.
  10. Hawkins, Walter (1845). Russian Beard Token. У John Yonge Akerman. The Numismatic Chronicle and Journal of the Numismatic Society. Vol. VII. London: Taylor & Walton. с. 153–155. Процитовано 27 грудня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.