Російський рубль

20 грудня 1991 всі активи і майно Держбанку СРСР на території Росії були передані Банку Росії (Центробанк Російської Федерації). Новий уряд Російської Федерації, щоб перетворити рубль в конвертовану валюту і ліквідувати чорний валютний ринок, приступив до організації валютних торгів.[4]

8 січня 1992 року Центробанк встановив офіційний курс долара США рівний 110 рублям (за аналогією з курсом на чорному ринку). 9 січня Банк Росії, Уряд Москви і Асоціація російських банків заснували «Московську міжбанківську валютну біржу» (ММВБ), яка стала проводити торги по іноземній валюті, спочатку тільки долара США. Валютні торги привели до знецінення рубля. До 3 березня 1992 року курс долара піднявся до 140,1 рублів.[5]

Пострадянська російська економіка була під впливом реформ «шокової терапії», а реформи президента Бориса Єльцина призвели до швидкого зростання інфляції, в результаті чого мільйони росіян втратили свої заощадження.

У 1992 році були випущені в обіг останні купюри з гербом СРСР і портретом Леніна — радянські купюри зразка 1992 року номіналом в 50, 200, 500 і 1000 рублів.[5] 14 липня з'явилася перша купюра російського зразка номіналом 5000 рублів. 28 липня 1992 року Центробанк дозволив продаж валюти громадянам Росії без пред'явлення закордонного паспорта і виїзної візи.[4]

22 вересня 1992 року відбувся перший "чорний вівторок". За день курс долара виріс з 205,5 до 241 рублів. Швидке падіння рубля дозволило збагачуватися підприємцям, які мали доступ до державних кредитів. Отримавши кредит в рублях, його переводили в валюту, а потім продавали її за курсом, що ріс швидше кредитної ставки. Таким чином, підприємець вчасно повертав кредит в рублях, отримуючи значні прибутки без жодних зусиль і вкладень.[5] До грудня 1992 року, рубль вже втратив близько двох третіх своєї вартості.[4]

17 липня 1993 року Росія оголосила про вихід з зони радянського карбованця, яка існувала на теренах СНД, припинивши ходіння на своїй території радянських грошей і російських купюр зразка 1992 року.[5]

З 26 липня по 31 серпня 1993 року відбулася грошова реформа, в ході якої відбувся обмін грошей СРСР зразка 1961—1992 років на російські купюри нового зразка. На руки видавалися обмінені купюри на суму не більше 100 тисяч рублів. Всі гроші більше цієї суми зараховувалися на рахунок в Ощадбанку на півроку з нарахуванням встановленого відсотка за вкладом. В ході реформи було вилучено 24 мільярди банкнот. Російські купюри нового зразка, вартістю 100, 200 і 1000 рублів були в ходу до 1998 року.[5]

Політична боротьба Бориса Єльцина з комуністами в 1993 році викликала подальше падіння рубля аж до 1247 рублів за 1 долар США. Єльцин переміг політичний переворот, та 12 грудня 1993 року була прийнята нова конституція. Незабаром після політичної перемоги, в січні 1994 року, влада заборонила використання долара США та інших іноземних валют в обігу в спробі зупинити ослаблення рубля.[4]

11 жовтня 1994 року відбувся другий "чорний вівторок". За день курс долара США на торгах ММВБ виріс з 2833 до 3926 рублів. За фактом цього лиха була заснована особлива комісія, в доповіді якої були перераховані компанії, що нажилися на такому падінні курсу національної валюти. Керівництво Центробанку було звільнено, на ММВБ провели реорганізацію роботи.[5]

До кінця 1995 року, хронічна інфляція досягла 200%. У 1996 році російська валюта закрилася на рівні 5560 рублів за долар США.[4]

1997-й став першим роком відносної стабільності, але рубль все ж впав до 5960 рублів за долар. Епоха стабільності спонукала уряд провести деномінацію національної валюти і прибрати 3 знаки, таким чином на 1 січня 1998 року курс рубля опинився на рівні 5,96 по відношенню до долара США. Однак у російській економіці знову почалися проблеми. 17 серпня 1998 року Росія оголосила технічний дефолт за своїм внутрішнім боргом у розмірі 40 млрд доларів. І перестала підтримувати рубль в той же день. У той час Центральний банк Росії мав тільки 24 млрд доларів резерву. Фондовий ринок і рубль втратили більше 70%, майже третина населення країни опинилася за межею бідності. Поряд з дефолтом прийшла ще одна масова девальвація рубля. За шість місяців курс рубля впав з 6 до 21 по відношенню до долара. "Було бажання втекти від рубля в будь-якому напрямку", — зазначив Сергій Алексашенко, заступник міністра фінансів при Борисі Єльцині. 27 травня 1998 року Центральний банк збільшив основну ставку по кредитах до 150%, що призвело до майже повної зупинки кредитування в країні. До кінця 1998 року інфляція склала 84%, а ВВП Росії втратив 4,9%. Обидві валютні кризи в 1990-х роках призвели до відставок голів Центрального банку Росії.[4]

7 травня 2000 року до дня інавгурації президента Володимира Путіна курс долара становив 28,36 рублів, через 2 роки 31,19 рублів, а 7 травня 2003 року 31,11 рублів. У 2003—2004 роках у зв'язку з падінням курсу долара на світових ринках відбулося зміцнення рубля.[5]

1 лютого 2005 року Центробанк прив'язав курс рубля до бівалютного кошика, що складається з долара США і євро в співвідношенні 9:1. Банк Росії проводить політику керованого плаваючого валютного курсу, структура бівалютного кошика в подальшому неодноразово коректувалася в бік збільшення частки євро. 8 лютого 2007 року встановлена структура бівалютного кошика: 0,55 долара США і 0,45 євро.

У 2008 році Росія разом з більшою частиною решти світу впали в рецесію, втративши 7,8% ВВП в 2009 році, проте ВВП країни в 2010 році виріс на 4,5%.

У 2014 році Росія зіткнулася з найбільшою валютною кризою з 1998 року по причині геополітичних факторів і падіння цін на нафту, які знизилися майже вдвічі зі 115 доларів за барель у червні до 60 доларів за барель в грудні. У січні 2015 року ціни на нафту впали нижче 50 доларів за барель. З початку 2014 року рубль втратив більше половини своєї вартості. Інвестори побоювалися, що девальвація в поєднанні з падінням доходів від експорту нафти і політичною напруженістю, направить Росію в тривалу рецесію. Центральний банк прогнозував скорочення ВВП на 4,7% в 2015 році, якщо середньорічна ціна на нафту складе 60 доларів за барель. 15 грудня курс рубля впав на 11%, а для боротьби з цим, Центральний банк збільшив ключову процентну ставку по кредитах до 17% в середині ночі. На наступний ранок, після невеликих успіхів в ранні ранкові години, на ринку утворилася паніка, і курс рубль впав на 22%, це була найбільша втрата за один день з 1998 року. У Росії називали цю подію ще один "чорний вівторок", з посиланням на девальвацію національної валюти 1998 року, коли рубль впав з 6 до 21 до долара менш ніж за 24 години.[4]

З середини грудня 2015 року уряд провів цілий ряд заходів, щоб врятувати рубль. Крім підвищення ключової відсоткової ставки до 17%, щоб управляти рублевими потоками, було запозичено гроші найбільшому виробнику нафти — компанії Роснафта, а також найбільшим кредитним організаціям країни, щоб підняти довіру до банківської системи. Найбільшим експортерам, в тому числі Газпрому і Роснафті, було рекомендовано продати частину своїх доходів в іноземній валюті протягом декількох місяців для того, щоб підтримати рубль, що додало приблизно 1 млрд доларів до обсягу валютного ринку.[4]

У квітні 2015 року ситуація на російському валютному ринку стабілізувалася, а курс рубля почав рости. 10 квітня 2015 року курс рубля на біржових торгах виріс до 50 рублів за долар, що стало максимумом з грудня 2014 року.[4]

6 квітня 2018 року США ввели санкції проти 38 російських олігархів, чиновників і компаній, внаслідок чого курс рубля сильно впав вже у понеділок 9 квітня і продовжував падати наступні дні. Станом на 11 квітня рубль впав до 80 рублів за євро і до 64 рублів за долар, це було найбільше падіння рубля із 2016 року[6]

До моменту проголошення Росії незалежною державою 26 липня 1993 в країні в обігу були раніше випущені грошові знаки СРСР зразків 1961, 1991 і 1992 року, а також банкноти Банку Росії номіналом 5 і 10 000 рублів, випущені в 1992 році.

З метою захисту економіки від потоку грошової маси з країн колишнього СРСР, які вже ввели власні валюти, і утримання інфляції, з 26 липня по 7 серпня 1993 в Росії була проведена грошова реформа, в ході якої з обігу були виведені банкноти всіх попередніх випусків, а єдиним законним засобом платежу визнавалися банкноти Банку Росії зразка 1993 року. Монети, випущені з 1961 по 1992 рік, також залишалися законними засобами платежу, але внаслідок високої інфляції практично вийшли з обігу.[7]

З 1995 року почалася поступова заміна банкнот зразка 1993 року на банкноти нової серії, зі зміненим оформленням і покращеними елементами захисту, а в 1998 році була проведена деномінація у співвідношенні 1000:1.[8] Дизайн банкнот нової серії повністю відповідав банкнотам 1995 року, був лише скорочений (на три порядки) номінал і змінені елементи захисту. Банкноти зразка 1993 і 1995 року, а також монети, випущені з 1961 по 1992 рік, можна було обміняти на грошові знаки нового зразка (1997 року) в період 1 січня 1999 по 31 грудня 2002.[9]

1 січня 1998 року випущені банкноти номіналом 5, 10, 50, 100 і 500 рублів. Пізніше почався випуск банкнот номіналом 1000 (у 2001 році) і 5000 рублів (у 2006 році). З метою захисту від підробок Банк Росії періодично випускає модифікації банкнот: в 2001 (10, 50, 100 і 500 рублів), 2004 (10, 50, 100, 500 і 1000 рублів) і 2010 роках (500, 1000 і 5000 рублів). Кожна банкнота серії 1997 року присвячена певному місту Російської Федерації.[8]

Банкноти номіналом 5 рублів більше не друкуються, проте залишаються законним платіжним засобом, випуск банкнот номіналом 10 рублів з 2011 року скорочується, відбувається їх заміщення монетами аналогічного номіналу[10] Російськи банкноти друкуються на фабриках Держзнаку.

У 2013 році була випущена пам'ятна банкнота номіналом 100 рублів, присвячена Зимовій Олімпіаді 2014 року в Сочі, а в 2015 році — 100 рублів, присвячені Криму та Севастополю[11][12].

12 жовтня 2017 року випущені банкноти номіналом 200 і 2000 рублів. Першими їх побачили жителі Москви, Криму та Далекого Сходу. У обмінниках України купюри із зображенням анексованого Криму не приймають, адже банкам-порушникам загрожують різні санкції: від попереджень і штрафів до позбавлення валютних ліцензій. Тож російські агітаційні рублі стали «купюрами нон ґрата» в Україні[13].

Сучасні банкноти зразка 1997 року
Зображення		Номінал (рублів)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис				Дата виходу
Аверс	Реверс				Місто	Аверс	Реверс	Водяний знак
		5	137×61	темно-зелений	Новгород	пам'ятник «Тисячоліття Росії» на тлі Софійського собору	фортечний мур Новгородського кремля	«5» Софійський собор	1 січня 1998
		10	150×65	оливковий	Красноярськ	Міст через Єнісей; капличка Параскеви П'ятниці	Красноярська ГЕС	«10» Капличка Параскеви П'ятниці	1 січня 1998 1 січня 2001 16 серпня 2004 6 вересня 2011
		50		блакитний	Санкт-Петербург	скульптура на основі ростральної колони; Петропавлівська фортеця	ростральна колона; будинок Біржі	«50» Петропавлівський собор
		100		червоно-коричневий	Москва	квадрига на портику Большого театру	фасад Большого театру	«100» Большой театр
		500		фіолетовий	Архангельськ	пам'ятник Петру I; вітрильник у порту Архангельська	Соловецький монастир	«500» Портрет Петра I
		1000	157×69	синьо-зелений	Ярославль	пам'ятник Ярославу Мудрому і капличка Казанської Богоматері на тлі Ярославського Кремля	Церква Іоанна Предтечі в Ярославі	«1000» портрет Ярослава Мудрого	1 січня 2001 16 серпня 2004 10 серпня 2010
		5000		червоно-коричневий	Хабаровськ	пам'ятник Муравйову-Амурському на тлі набережної Амура	міст через Амур	«5000» портрет Муравйова-Амурського	31 липня 2006 6 вересня 2011

Серія 2017 року
Зображення		Номінал (рублів)	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис				Дата випуску
Лицьова сторона	Зворотня сторона				Тема	Лицьова сторона	Зворотня сторона	Водяний знак
		200	150×65	зелений	Севастополь	Херсонес Таврійський	Пам'ятник затопленим кораблям; Графська пристань	«200» Кримський півострів	12 жовтня 2017
		2000	157×69	синий	Далекий Схід	Російський міст; будівля Далекосхідного федерального університету у Владивостоці	Космодром «Восточний» в Амурській області	«2000» Далекосхідний федеральний округ

З 10 листопада 2014 року Центробанк Росії перейшов на плаваючий режим валютного курсу російського рубля. До цього курс коливався в певному коридорі бівалютного кошика.

Загальновідома залежність вартості російського рубля від цін на енергоресурси (зокрема на нафту та газ) від продажів яких формується левова частка доходів російського бюджету. Так, наприклад, протягом другого півріччя 2014 року коли ціни на нафту марки Brent (від якої формується ціна на марку Urals — основної складової російського експорту) впали на 48% (з 108,1 до 56,16 дол/барель), курс російського рубля по відношенню до американського долара знизився на 51% (з 33 до 51 руб/дол).[20] Після переходу на плаваючий курс ця залежність ще більш посилилася і за даними аналітиків шведського банку Nordea склала 88%. За підрахунками головного економіста Альфа-банку Наталії Орлової, при зміні вартості нафти на $10 фундаментально курс рубля знижується на 5 руб. щодо долара США.[21]

Графік валютного курсу російського рубля відносно Долара США з 2014 р.
(к-сть рублів за 1 долар)

Графік валютного курсу російського рубля відносно Євро з 2005 р.
(к-сть рублів за 1 євро)

Монета номіналом в 1 рубль з новим символом валюти

Символ (знак) російського рубля:

• спеціальний символ (₽), офіційно затверджений в грудні 2013 року, — буква «Р» з додатковим елементом у вигляді горизонтальної риски;
• інші поширені варіанти скорочення слова «рубль» (наприклад, мала літера «р» з крапкою — «р.» або «руб» також з крапкою «руб.»).

За даними Банку Росії за станом на 1 липня 2015 року всього в обігу перебувало 67 010,7 млн штук монет і банкнот на загальну суму 7 651,7 млн рублів.

В Україні рішенням Національного банку України заборонений прийом в банках і обмінниках російських рублів із зображенням українських окупованих територій.[22] До таких відноситься купюра номіналом 200 рублів 2017 року випуску з темою «Севастополь».

• Центральний банк Російської Федерації cbr.ru (рос.)