Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...

Подорожній, коли ти прийдеш у Спа… (нім. Wanderer, kommst du nach Spa..., англ. Stranger, Bear Word to the Spartans We…) оповідання Генріха Теодора Белля. Сюжет являє собою внутрішній монолог солдата Другої світової війни, якого, пораненого, несуть на ношах коридорами його колишньої школи, котру він полишив за три місяці до цих подій. У школі облаштований тимчасовий військовий шпиталь. Солдат помічає знайомі деталі, але не бажає впізнавати по них коридори і приміщення власної школи. Тільки коли його приносять в художній клас, він нарешті змушений визнати, що це дійсно його школа, адже на дошці класу було написано його ж почерком: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».

Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...
нім. Wanderer, kommst du nach Spa...
Жанр оповідання
Напрям Trümmerliteraturd
Автор Генріх Белль
Мова німецька
Опубліковано 1950

Оповідання було надруковано Ферлагом Фрідріхом Міддельхауве (нім. Friedrich Middelhauve) у 1950 році в однойменному збірнику оповідань Белля. На сьогодні оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» вважається одним із кращих оповідань Генріха Белля і одним із найвідоміших прикладів так званої «літератури руїн» (нім. Trümmerliteratur).

Сюжет

Безіменний оповідач починає свою розповідь, лежачи пораненим у вантажівці, яка везе його через місто, яке оповідач не може назвати; оповідач не в змозі навіть сказати, скільки часу було витрачено на дорогу. Вантажівка зупиняється перед тимчасовим воєнним шпиталем, облаштованим у школі, і солдат описує, як його несуть на ношах коридорами і сходами. Все оточення здається йому до болю знайомим, але він списує це на лихоманку. Він втішає себе тим, що всі школи використовують подібне розташування кімнат і коридорів і те ж саме мистецьке оформлення, що пояснило би, чому він впізнає кожні двері й кожну картину на стіні.

У мистецькім класі, де його покинули, оповідач запитує одного зі своїх сусідів, де він перебуває, і дізнається, що його привезли у Бендорф, його рідне місто, та все ще не може визнати, що перебуває у своїй колишній гімназії, гімназії імені Фрідріха Великого, в якій провчився впродовж восьми років. Окрім питання про місцезнаходження, оповідач турбується про те, наскільки серйозно він поранений. Практично зразу він дізнається відповіді на обидва питання. На дошці він бачить власний почерк, котрим виведена фраза «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» — фразу він написав три місяці тому — незавершена, тому що більше нічого не поміщалося на дошці. Зразу після цього він виявляє, що в нього відсутні обидві руки і одна нога. У пожежному, який дбав про нього в очікуванні лікаря, він упізнає пана Біргелера, старого наглядача школи, разом з яким оповідач на перервах пив молоко. Історія закінчується прибуттям лікаря і шепотом оповідача на вухо містеру Біргелеру: «Молока…».

Хоча історія розказана від першої особи і в минулому часі, фінал залишає сумніви в тому, що оповідач пережив поранення.

Заголовок

Назвою оповідання стала частина рядка з перекладу Шиллера на німецьку мову знаменитої епітафії Сімоніда, що прославляє битву при Фермопілах. Використовувались наступні два рядки німецькою мовою:

Wanderer, kommst du nach Sparta, verkündige dorten, du habest
Uns hier liegen gesehn, wie das Gesetz es befahl[1].

З чого випливало, що в історичному контексті відрадно й почесно померти за вітчизну і рядки були ретельно підібрані, щоб підготувати молодих людей до війни. Белль використовує частину саме з цих двох рядків, щоб показати, що свого часу навіть німецькі гімназії були пристосовані до нацистської пропаганди.

Однак Белль скорочує слово «Спарта» до «Спа…», що являється посиланням на бельгійський муніципалітет Спа, у котрім розташовувався офіс німецького командування під час попередньої, Першої світової, війни. З чого випливає, що Белль прагне показати Другу світову війну як повторення історії.[2]

Примітки

  1. Friedrich Schiller: Der Spaziergang, 1795, lines 97f. Accessible through Wikisource, 2012-08-25.
  2. J. H. Reid: Heinrich Böll, «Wanderer, kommst du nach Spa…». In: Werner Bellmann (editor): Klassische deutsche Kurzgeschichten. Interpretationen. Stuttgart 2004, page 98.

Література

  • Manuel Baumbach: Wanderer, kommst du nach Sparta. Zur Rezeption eines Simonides-Epigramms. In: Poetica 32 (2000) Issue 1/2, pp. 1-22.
  • Klaus Jeziorkowski: Die Ermordung der Novelle. Zu Heinrich Bölls Erzählung «Wanderer, kommst Du nach Spa…» In: Heinrich Böll. Zeitschrift der koreanischen Heinrich Böll-Gesellschaft. 1st ed. (2001), pp. 5-19.
  • David J. Parent: Böll's «Wanderer, kommst du nach Spa». A Reply to Schiller's «Der Spaziergang». In: Essays in Literature 1 (1974), pp. 109—117.
  • J. H. Reid: Heinrich Böll, «Wanderer, kommst du nach Spa…». In: Werner Bellmann (Pub.): Klassische deutsche Kurzgeschichten. Interpretationen. Stuttgart 2004, pp. 96-106.
  • Gabriele Sander: «Wanderer, kommst du nach Spa…». In: Werner Bellmann (Pub.): Heinrich Böll. Romane und Erzählungen. Interpretationen. Philipp Reclam jun., Stuttgart 2000, ISBN 3-15-017514-3, pp. 44-52.
  • Bernhard Sowinski: Wanderer, kommst du nach Spa…. In: Bernhard Sowinski: Heinrich Böll. Kurzgeschichten. Oldenbourg, München 1988, ISBN 3-486-88612-6, pp. 38-51.
  • Albrecht Weber: «Wanderer, kommst du nach Spa…». In: Interpretationen zu Heinrich Böll verfaßt von einem Arbeitskreis. Kurzgeschichten I. 6th ed. Munich 1976, pp. 42–65.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.