Подуфалий Василь Михайлович

Відзнаки

Життєпис

Закінчив філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту (1962, нині університет).

Працював учителем у школах Бережанського і Козівського районів.

Iніціатор створення і директор музею родини Лепких у родинному селі, де співорганізатор встановлення першого в Україні пам'ятника Богданові Лепкому (1991), керівник сільського та учнівського хорів.

Доробок

Фольклорні записи і музичні твори Василя Подуфалого надруковані у збірнику «Пісні Тернопільщини» (вип. 1, 1989; вип. 2, 1993).

Автор музики до 150 поетичних текстів і майже 1000 обробок народних пісень.

Упорядкував і видав понад 20 книг, у тому числі збірки стрілецьких пісень: Р. Купчинського «Як з Бережан до Кадри», М. Гайворонського «Повік не зів'яне», Л. Лепкого «Чуєш, брате мій...» (усі — 1990) та інші, 4-х випусків «Повстанських пісень» (1992, 1993, 1995, 1996), пісень «Гей, мандрують пластуни» (1992), збірки пісень Л. Лепкого «Журавлі» (1999), поезій Б. Лепкого «Під Великдень» та «Під Різдво» (1993), літературно-музичної спадщини Л. Лепкого «Твори» (2001, співупорядник).

Автор краєзнавчих статей, картин.

Вшанування пам'яті

Від 2001 Бережанська районна рада проводить щорічний фестиваль стрілецької і повстанської пісні «Лисоня» імені В. Подуфалого.

У 2005 Богдан Кусень і Казимир Ярема уклали і видали книгу «Василь Подуфалий: життя і творчість».

У 2013 році працівники Бережанської центральної бібліотечної системи уклали бібліографічний покажчик «Доля судила жити з піснею: Василь Подуфалий».

Примітки

  1. Рішення сесії Бережанської міської ради 02.08.2001 № 714 / Почесні громадяни м. Бережани Архівовано 13 червня 2017 у Wayback Machine. // Бережанська міська рада.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.