Поезії 1847–1850 рр., не переписані до «Більшої книжки»

Поезії 1847–1850 рр., не переписані до «Більшої книжки» — таблиця.[2]^:93

Кобзар Тараса Шевченка. Сучасне електронне видання. 2020 [1]

Історія

1858 р., готуючи у Нижньому Новгороді до друку твори, написані на засланні, Шевченко значну частину творчого доробку періоду заслання (42 твори) не переписав з Оренбурзької Малої до Більшої книжки поезій 1847–1861 рр. 21 лютого Тарас Григорович занотував у щоденнику: [3]

Почав переписувати для друку свою поезію, писану від 1847 до 1858 року. Не знаю, чи багато з цієї полови визбирається доброго зерна.

Безумовно, поет вимогливо й критично ставився до своїх творів. У листі до Михайла Лазаревського від 29 листопада 1857 р. він зауважив: …У мене єсть багато дечого, тілько все то те понедороблюване.[4]^:# 114 Але чому до «Більшої книжки» не були вписані такі шедеври, як Сонце заходить, гори чорніють..[5], Мені тринадцятий минало.., «Сон», О думи мої! О славо злая!., У тієї Катерини.., Якби ви знали паничі.., У Бога за дверми лежала сокира.., Мені здається, я не знаю..[6], Ну що б, здавалося, слова.., У Вільні, городі преславнім...[7] тощо, а також поеми «Титарівна»[8], Неначе цвяшок в серце вбитий..[Марина], У Оглаві… [Сотник], лишається загадкою, яку навряд чи хто розгадає.[9]

Рукописна Оренбурзька книжка служить єдиним джерелом для публікції цих творів. [10] [11]

Умовні позначення: № – Шевченкова нумерація поезій. MK – 42 поезії, не переписані 1858 р. до «Більшої Книжки».

ВД – порядок зошитів за В. Доманицьким. Дод. арк. — додатковий аркуш.

Поезії 1847–1850 рр., не переписані до «Більшої книжки»
Назва	сторінка	№	зошит	ВД	примітка	MK
1847	-		1	1		…
Не спалося, а ніч, як море...	40	9	3	3	13 мая 1847. в казематі	1
Сонце заходить, гори чорніють... N.N.	51	3	4	4		2
Мені тринадцятий минало… N.N.	91	7	6	6		3
Не гріє сонце на чужині...	94	8	6	6		4
Гори мої високії...	97	9	7	7	Сон	5
О думи мої! О славо злая!.. N.N.	108	11	7	7		6
То так і я тепер пишу...	145		10	10		7
1848	159		11	11		…
У Бога за дверми лежала сокира...[12]	162	2	11	11	1848	8
Добро, у кого є господа...	188	10	12	12		9
Не знаю, як тепер ляхи живуть… –	191		13	27	початок див. 1850 № 7	10
Чи то недоля та неволя...	200	10	13	27		11
Буває, іноді старий...	207	13	14	24		12
Хіба самому написать...	208	14	14	24		13
Готово! Парус розпустили...	215	17	14	24		14
1849	223		15	21		…
У Оглаві…	226	1	15	21	[Сотник] 1849	15
Заросли шляхи тернами...	260	8	17	23		16
Було, роблю що, чи гуляю...	270	12	17	23		17
Неначе цвяшок в серце вбитий…	278	18	18	14	[Марина]	18
На ниву в жито уночі	295	20	19	15	[Сичі]	19
Меж скалами, неначе злодій...	297	21	19	15		20
І виріс я на чужині...	306	23	20	16		21
Ой я свого чоловіка...	319	30	21	17		22
Ой виострю товариша...	321	31	21	17		23
Ой не п’ються пива-меди...	327	36	21	17		24
На улиці невесело...	329	37	21	17		25
У тієї Катерини...	330	38	21	17		26
Ой пішла я у яр за водою...	336	40	22	18		27
Не так тії вороги...	337	41	22	18		28
У неділеньку у святую...	341	45	22	18		29
У перетику ходила...	345	46	22	18		30
У неділеньку та ранесенько...[13]	347	47	22	18		31
Не тополю високую...	349	48	22	18		32
Не хочу я женитися...	354	53	23	19		33
Чума…	356	54	23	19		34
І знов мені не привезла...	358	55	23	19		35
1850	367		24	25		…
Ми заспівали, розійшлись...	374	2	24	25	1850	36
Мені здається, я не знаю...	388	5	25	26		37
Якби ви знали, паничі...[14]	391	6	25	26		38
Буває, в неволі іноді згадаю...	395	7	25	26	продовження на с. 191	10
Титарівна. Унеділю на селі…	399	12	26	13	початок на с. 431	39
Ну що б, здавалося, слова...	410	13	26	13		40
У Вільні, городі преславнім...	415	59	27	20		41
Заступила чорна хмара...	420	60	27	20		42
Титарівна. Давно се діялось…	431		Дод. арк.	Дод. арк.	продовження на с. 399	39
Поезія 1847–1850 рр.

Нотатки
Поезії під номером «59» і «60» підшиті помилково. Вони заключають третю книжечку поезій «1849» року.[2]^:112 Закінчення поезії Буває, в неволі іноді згадаю...(№ 7, сс. 395–398): — Не знаю, як тепер ляхи живуть... є на сс. 191–194 (3-й зошит 1848 р.) Вступ до «Титарівни» (№ 12, с. 399) — на передостанній сторінці рукопису: Давно се діялось... (с. 431)

Див. також

Примітки

Поезія 1847-1850 р. Кобзар Тараса Шевченка. Повне зібрання поезій у чотьрьох книгах. Книга третя. — Львів, 2020.
Опис рукописів Т.Г. Шевченка — К., 1961.
Тарас Шевченко. Журнал (Щоденник). Лютий 1858.— Переклад Леоніда Білецького.
Тарас Шевченко. Листи до різних осіб. 1857-1858. // Зібрання творів у 6 т. — Т. 6 — К. 2003.
«N.N. - Сонце заходить, гори чорніють» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 384-386.
«Мені здається, я не знаю» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 167-169.
«У Вільні, городі преславнім» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 343-344.
«Титарівна» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 254-257.
Леонід Новиченко. Дорогоцінні сторінки. // Тарас Шевченко. Більша книжка. Автографи поезій Шевченка 1847-1860 рр. Передмова. — К. 1989.
Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 1 — К., 2003.
Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 2 — К., 2003.
У Бога за дверми лежала сокира // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 339-342.
«У неділеньку та ранесенько» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 346-347.
«Якби ви знали, паничі» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 1071-1073.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[KTSH2020-3-1] Поезія 1847-1850 р. Кобзар Тараса Шевченка. Повне зібрання поезій у чотьрьох книгах. Книга третя. — Львів, 2020.

[Opys-2] Опис рукописів Т.Г. Шевченка — К., 1961.

[DIARY-UA-02-58-3] Тарас Шевченко. Журнал (Щоденник). Лютий 1858.— Переклад Леоніда Білецького.

[LYSTY_1857-1858-4] Тарас Шевченко. Листи до різних осіб. 1857-1858. // Зібрання творів у 6 т. — Т. 6 — К. 2003.

[5] «N.N. - Сонце заходить, гори чорніють» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 384-386.

[6] «Мені здається, я не знаю» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 167-169.

[7] «У Вільні, городі преславнім» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 343-344.

[8] «Титарівна» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 254-257.

[9] Леонід Новиченко. Дорогоцінні сторінки. // Тарас Шевченко. Більша книжка. Автографи поезій Шевченка 1847-1860 рр. Передмова. — К. 1989.

[10] Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 1 — К., 2003.

[11] Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 2 — К., 2003.

[12] У Бога за дверми лежала сокира // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 339-342.

[13] «У неділеньку та ранесенько» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 346-347.

[14] «Якби ви знали, паничі» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 1071-1073.