Поздовжня електромагнітна хвиля

Поздовжня електромагнітна хвиля - електромагнітна хвиля, для якої напруженість електричного поля паралельна напрямку розповсюдження.

Поздовжня електромагнітна хвиля не існує у вакуумі, але може розповсюджуватися на певних частотах у середовищі.

Згідно з четвертим рівнянням Максвела

${\displaystyle \mathbf {k} \cdot \mathbf {D} =\varepsilon \mathbf {k} \cdot \mathbf {E} =0}$,

де ${\displaystyle \mathbf {k} }$ - хвильовий вектор, ${\displaystyle \mathbf {E} }$ - напруженість електричного поля, ${\displaystyle \mathbf {D} }$ - вектор електричної індукції, ${\displaystyle \varepsilon }$ - діелектрична проникність.

Умова ${\displaystyle \mathbf {k} \cdot \mathbf {E} \neq 0}$ вимагає, щоб ${\displaystyle \varepsilon (\omega )=0}$. Така вимога реалізується лише на певних частотах ω.

Класичним прикладом поздовжньої електромагнітної хвилі є поширення плазмових коливань у плазмі, плазмони в металах. Можливість виникнення поздовжніх електромагнітних хвиль виникає також поблизу частот оптичних переходів у діелектриках.

Поздовжні електромагнітні хвилі можливі також на границі розділу середовищ із різними діелектричними проникностями.