Покритка
По́критка — дівчина, яка не вберегла своєї честі й народила позашлюбну дитину (байстрюка). За давнім українським звичаєм, їй обрізали коси і покривали голову хусткою. Звідси вислів — покритка. Також використовувалися терміни: стрига (від того, що її публічно обстригали), нешлюбна мати.
Положення
Такій дівчині заборонялося ходити з відкритим волоссям, вона мала покривати голову хусткою. Церква також була за публічну кару для покритки.
Покритки в літературі
- у творі Панаса Мирного «Нечесна»:
«Вона непутня виходила заміж. Пан і люди присудили обстригти її, обмазати дьогтем і обтикати пір’ям, — і так водили голу по селу».
- в поемах Тараса Шевченка «Катерина», «Наймичка», «Сон», «Мати-покритка», «Марина»;
- у повісті Григорія Квітки-Основ'яненка
«Доки сонце зійде роса очі виїсть», покриткою називала себе Оксана, після того як дізналася про зраду Бориса
«Хіба ревуть воли як ясла повні»,покриткою була Мотря, мати головного героя Нечипора
Див. також
Джерела
- Покритка// Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 462—463.
Посилання
- Покритка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1415-1416. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.