Покровська церква (Фастів)

Покровська церква у Фастові
	Покровська церква (м. Фастів, серпень 2010 р.)
	50°04′44″ пн. ш. 29°53′42″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Фастів
Початок будівництва	1740
Кінець будівництва	1781
Будівельна система	дерев'яна архітектура
Належність	УПЦ МП
Адреса	вул. Пушкіна, 1
	Покровська церква (Фастів) (Україна)
	Покровська церква у Вікісховищі

Покровська церква у Фастові — дерев'яний православний храм у районному центрі Київської області місті Фастові, архітектурна пам'ятка національного значення.

Пам'ятка вирізняється надзвичайно гармонійними пропорціями і довершеністю форм, відтак відома як один з шедеврів української дерев'яної архітектури[1].

Церква розташована в низинній частині міста — на лівому березі Унави.

Опис

Фастівська дерев'яна церква Покрови — тризрубна і трибанна, що є характерним для українських дерев'яних храмів Центральної України.

З північного заходу від церкви розташована дзвіниця — теж дерев'яна, квадратна у плані, двоярусна, увінчана шатровим дахом, що була споруджена приблизно в той самий час, що і основний храм. Ця невисока, але двоярусна дзвіниця скоріше нагадує сторожову давньоруську вежу[2].

Історія

Покровська церква у Фастові була збудована в 1740 році на місці давньої занедбаної, а от зведення храмової дзвіниці відноситься до 1779—81 років. Згідно з переказами фастівською Покровською церквою опікувався особисто козацький полковник Семен Гурко (Палій)[3].

У 1784 році здійснювався ремонт будівлі культової споруди.

У 1862 році дзвіниця була відремонтована, а церква розширена: із заходу прибудований тамбур. У 1902 році у фастівській Покровській церкві знову проводили відновлювальні роботи.

За СРСР, по ІІ Світовій війні у 1975—77 роках церкву було ґрунтовно відреставровано. Зокрема, в процесі реставрації відновлені в первинному вигляді конструкції зрубів і перекриттів, навколо пам'ятки влаштовано аркаду-галерею. Куполи храму були покриті гонтом. Керував реставрацією архітектор Кіндзельський Богдан Ярославович.

У теперішній час (2000-ні), попри статус історико-архітектурної пам'ятки національного значення, Покровська церква у Фастові є частково діючим храмом — тут, у відгородженій передній частині храму, правлять служби священики УПЦ МП.

Галерея

Покровська церква у Фастові (ракурс)
Вхід до церкви
Дзвіниця
Інформаційна дошка на фасаді храму

Виноски

Покровська церква, 1779—1781 р.р. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н.Л.), К.: «Будивэльнык», 1983-1986 (електронна версія), Том 1, стор. 146 (рос.)
Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., «Грані-Т», 2008, с. 51
Крушинська Олена За храми спасибі шляхті та авантюристам^{[недоступне посилання з червня 2019]} // «Газета по-Киевски» за 10 травня 2007 року (рос.)

Джерела та література

Зінченко А. Л. Покрови Богородиці церква в м. Фастів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 317. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Фастів. Покровська церква і дзвіниця, 1740—1781 на сайті «Дерев'яні храми України»
Покровська церква, 1779—1781 р.р. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н. Л.), К.: «Будивэльнык», 1983—1986 (електронна версія), Том 1, стор. 146 (рос.)
Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., «Грані-Т», 2008, с. 51
Крушинська Олена За храми спасибі шляхті та авантюристам^{[недоступне посилання з червня 2019]} // «Газета по-Киевски» за 10 травня 2007 року (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Покровська церква, 1779—1781 р.р. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н.Л.), К.: «Будивэльнык», 1983-1986 (електронна версія), Том 1, стор. 146 (рос.)

[2] Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., «Грані-Т», 2008, с. 51

[3] Крушинська Олена За храми спасибі шляхті та авантюристам^{[недоступне посилання з червня 2019]} // «Газета по-Киевски» за 10 травня 2007 року (рос.)