Покровський Микола Дмитрович

Мико́ла Дми́трович Покро́вський (28 жовтня (15 жовтня) 1901(19011015), Тульчин 16 липня 1985, Одеса) — український диригент, професор Одеської консерваторії, головний диригент і художній керівник Одеського театру опери і балету. Народний артист України (1948). Член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.

Покровський Микола Дмитрович
Народився 28 жовтня (15 жовтня) 1901(1901-10-15)
Тульчин
Помер 16 липня 1985(1985-07-16) (83 роки)
Одеса
Поховання Друге християнське кладовище Одеси
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність диригент
Відомий завдяки член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича,
головний диригент і художній керівник Одеського театру опери і балету
Alma mater Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Батько Дмитро Іванович
Мати Домнікія Артем'ївна
Нагороди Народний артист України (1948)

Життєпис

Народився 15 жовтня 1901 року в Тульчині у родині директора комерційного училища Дмитра Івановича Покровського та доньки священика з села Війтівка Домнікії Артем'ївни (в дівоцтві — Карпович-Висоцька[1]).

Мати його мала чудовий голос, гарно співала, грала на фортепіано, чому навчила своїх дітей — Олексія, Валентину і Миколу. Дмитро Іванович викладав в єпархіальному училищі, працював директором комерційного училища, свого часу вчителював з видатним українським композитором М. Д. Леонтовичем, через що віддав Миколу до нього на навчання.

Композитор довірив молодому хористу і своєму учневі місце диригента в капелі. Після трагічної загибелі Леонтовича, Микола Покровський стає керівником капели, яка згодом отримала ім'я М. Д. Леонтовича.[2] 1921 року залишає капелу заради навчання у Києві.

1925 — закінчує Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка (клас М. А. Малька).

1924—1926 — музичний режисер театру Леся Курбаса «Березіль» у Києві.

1926—1933 — диригент оперного театру в Одесі.

1934—1940 — диригент Харківського оперного театру.

1944—1975 — головний диригент Одеського оперного театру.

1940—1941 — головний диригент Львівського оперного театру.

1941—1944 — в евакуації. Головний диригент об'єднаного Харківського і Київського оперних театрів (Іркутськ, з 1942).

З 1947 — викладач, а з 1963 — професор Одеської консерваторії. Серед його учнів: Борис Гмиря, Галина Олійниченко, Белла Руденко, Галина Поліванова та інші.

1945—1965 — головний диригент і художній керівник Одеського театру опери і балету.

Микола Дмитрович пішов з життя 1985 року.

Примітки

  1. Незакінчена опера: роман / Борис Янчук. — Київ: Радянський письменник, 1986. — С. 214
  2. Хорова капела ім. М. Д. Леонтовича Тульчинського РБК

Джерела

Література

  • Семенко, Л. І. Їх поєднала пісня Леонтовича… — Вінниця: ПП «Едельвейс І. К.», 2007. — С. 17.
  • Прекрасний музикант, чудовий диригент… / А. Порожня / Тульчинський край. — 2010. — 13 серпня.
  • Святелик, В. А. Слава і загибель: останній рік життя М. Д. Леонтовича. — Тульчин, 2007. — С. 17, 21, 42, 46, 50-51.
  • Святелик, В. Історія Тульчинської хорової капели ім. М. Д. Леонтовича. — Тульчин, 1990. — С. 13-15.
  • Тульчинській народній хоровій капелі ім. М. Д. Леонтовича — 85. — Тульчин, 2005. — С. 4.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.