Полоцький Верхній замок

Полоцький Верхній замок (білорус. Полацкі Верхні замак) — фортифікаційне укріплення у центрі міста Полоцьк (Білорусь) при впадінні річки Палата у Західну Двіну на правому березі останньої. Займав площу 9,44 га[1].

Полоцький Верхній замок
55°29′14″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д.
Тип замок
Статус спадщини Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Країна  Білорусь
Розташування Полоцьк
Стан Не зберігся
Ідентифікатори й посилання
Полоцький Верхній замок (Білорусь)
 Полоцький Верхній замок у Вікісховищі
Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № Код: 213Г000636
Замки Полоцька у XVI столітті. Верхній замок посередині

Історія

Полоцький Верхній замок із середини XI по XVIII століття відігравав роль адміністративного та культурного центру Полоцька. Тут у ХІ столітті звели Софійський собор, у якому була резиденція єпископів; тут полоцький князь провадив свою діяльність. У часи входження Полоцька до складу Великого князівства Литовського у Верхньому замку проживали великокнязівські намісники (у 1392—1504 рр.) та воєвода (з 1504 року). Найпотужніший культурний шар замку — 5 метрів, що свідчить про довгий час формування території Верхнього замку. Згідно з археологічними дослідженнями, колись на території замку проживали і княжі бояри, і ремісники та торговці. Після появи у Полоцьку ратуші Верхній замок втратив своє значення[2].

Фортифікація та планування

Найдавніший вал Полоцького Верхнього замку датується ХІ століттям. Згідно з даними за 1552 рік, у замку були 9 веж, розташованих по краях. 6 веж були розташовані парами, одна з веж у кожній парі була брамою[3].

Згідно з результатами досліджень культурного шару Верхнього замку під керівництвом Г. В. Штихова, у східній частині Верхнього замку з другої половини XIII ст. в будівлі було стійке планування. Розкопані будівлі були частиною господарських комплексів — огороджених господарських дворів (ремісничих майстерень). Вони належали ремісникам (під час розкопок були знайдені будівлі ювеліра та швеця). Двір, як правило, вимощували деревом, біля бруківки прокладали дренаж.

Двір воєводи знаходився в північно-західній частині Верхнього замку (територія сучасної міської лікарні). Згідно з ревізією 1552 р., у двір воєводи входило шість житлових будинків, пивна (льох) із сховищем під нею, кухня та пекарня, стайня, лазня та королівська клітка біля замкової брами[3]. Будинки в підвалі були дво- або трикамерними будівлями. Шостий будинок знаходився «у стіні замку» і, ймовірно, був кімнатою караулу, звідки воєвода міг спостерігати за пересуванням війська.

Див. також

Примітки
  1. Полоцкий замок. Памятники архитектуры Беларуси (амер.). Процитовано 19 січня 2021.
  2. vklby.com https://vklby.com/index.php/kultura/14-kultura/346-polotskij-zamok Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 19 січня 2021.
  3. Полоцкая ревизия 1552 года. / 16 / Первоисточники / Все книги / Главная / Библиотека исторической литературы. history-fiction.ru. Процитовано 19 січня 2021.

Джерела
  • Дук Д. У. Гісторыя Полацка: па матэрыялах археалагічных даследаванняў. — Наваполацк: УА «ПДУ», 2006. — 112 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.