Полтавський пікінерний полк
Полтавський пікінерний полк — поселенський легко кінний полк Російської армії озброєний списами (рос. піка). Сформовано опісля ліквідації Січі 24 грудня 1776 року із запорозьких козаків та кількох сотень остаточно розформованого Полтавського полку у складі 20 рот зі штаб-квартирою в містечку Новоселиця Азовської губернії. Полку встановлено помаранчеве приладове сукно та чорний пояс. У 1776 році полку був призначений герб як у Полтавському Гарнізонному полку. 28 червня 1783 році полк був об'єднаний з Луганським пікінерним полком утворивши Маріупольський легкокінний полк.
Полтавський пікінерний полк | |
---|---|
герб полку | |
На службі | 1776—1783 |
Країна | Російська імперія |
Вид | сухопутні війська |
Тип | кіннота, піхота |
У складі | Пікінерні полки |
Дислокація | Новоселиця |
Кольори | (помаранчові) |
Командири
- 28.06.1777 — полковник Леванідов Андрій Якович
- 20.07.1783 — бригадир Голенищев-Кутузов Михайло Іларіонович
Відомі люди, що служили в полку
- Мухін Семен Олександрович — генерал-лейтенант, військовий топограф
Посилання
Джерела
- Висковатов А. В. «Историческое описаніе одежды и вооруженія россійскихъ войскъ», 1899, т. 5/XII. Пикинеры (рос.)
- Путро О. І. Пікінерскі полки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 254. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.