Польова дорога
Польова́ дорога, путі́вець[1] — допоміжна автомобільна дорога, яка розглядається як додаток до існуючої магістральної дорожньої мережі.
Польові дороги забезпечують:
- під'їзд до будь-якого поля і робочої ділянки;
- стійкий зв'язок полів з магістральною дорожньою мережею, виробничими і господарськими центрами;
- зручності виконання технологічних процесів на полях і обслуговування техніки.
Розрізняють польові дороги основні і допоміжні.
- Основні виконують роль польових магістралей, обслуговують сівозміну або групу полів і призначені для систематичного перевезення людей, вантажів і техніки. Ці дороги є постійно діючими і повинні мати ширину 6-10 м. Як правило, вони мають тверде покриття або покриття перехідного типу.
- Допоміжні призначені для тимчасового, обмеженого використання: обслуговування сільськогосподарської техніки, вивезення врожаю, підвезення добрив тощо. Ширина допоміжних польових доріг 3-4 м.
Див. також
Примітки
- Путівець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.