Ґрунтова дорога

Ґрунтова́ дорога (у просторіччі ґрунто́вка)[1] — автомобільна або тракторна дорога, побудована з природного ґрунту чи ґрунту з добавками інших матеріалів. Поверхні дороги надають опуклий профіль, для створення якого використовують привізний ґрунт або ґрунт, отриманий при влаштуванні водовідвідних канав.

Профільована ґрунтова дорога в Смоленській області

В залежності від властивостей ґрунту дорога володіє більшою або меншою стійкістю, а отже, і проїзністю. Добре вимощена ґрунтова дорога в суху пору року забезпечує проїзд автомобілів з достатніми швидкостями. Великим недоліком ґрунтових доріг є їх пилимість. В період осіннього і весняного бездоріжжя у зв'язку з перезволоженням ґрунту і втратою носійної здатності ґрунтові дороги стають непроїзними, через те, що під впливом коліс автомобілів утворюються глибокі колії та вибоїни.

Для поліпшення проїзності ґрунтові дороги зміцнюють добавками. Спостереження показують, що ґрунти, які володіють грубозернистим скелетом з вмістом крупнопісчаних і гравійних частинок 45-75 % і глинистих — 6-12 %, не розмокають і не втрачають своєї носійної здатності навіть при значному зволоженні.

При інтенсивному русі поверхня дороги деформується і вимагає посилених робіт по профілізації. Рух автомобілів великої вантажності поліпшені ґрунтові дороги не витримують. Профілювання ґрунтових доріг необхідно виконувати систематично, особливо після дощів.

Класифікація
Польова дорога в Швейцарії
Лісова дорога в Німеччині

У СРСР і Україні ґрунтові дороги прийнято класифікувати одночасно за якістю полотна і використанням[2]:

  • Поліпшені (профільовані) дороги з проїзною частиною, поліпшеної за допомогою добавок (шлаку, гравію тощо), Так званим «нижчим типом» дорожнього одягу;
  • Путівці, що не поліпшені. Путівці існують протягом тривалого часу (десятки або сотні років) і пов'язують населені пункти між собою або з великими дорогами[3]
  • Лісові та польові дороги.

На картах

На українських топографічних картах дороги зображуються[4]:

  • Поліпшені — двома паралельними лініями, полотно зафарбовано жовтим кольором;
  • Путівці — суцільною лінією;
  • Польові та лісові дороги — переривчастою лінією.

Див. також

Примітки
  1. Ґрунтовка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. Михайло Йосипович Вейцман. Дорожня термінологія: довідник. «Транспорт», 1985 .З. 40.
  3. 7 4.5. Умовні топографічні знаки. // Кравчук Т. А. Теорія і методика спортивно-оздоровчого туризму
    Навчальний посібник / Т. А. Кравчук, І. А. Зданович, В. Н. Агальцов.- Видання 2-е, перероблене і доповнене, частина II. — Омськ: СибГУФК, 2009. — 134с.
  4. А. М. Попов. Початкова військова підготовка. Вид-во ДОСААФ СРСР, 1981. С. 237

Література
  • Ґрунтові дороги. Щебеневі і гравійні покриття. // Борис Йосипович Каменецький, Іван Гаврилович Кошкін. Автомобільні дороги. Видавництво «Транспорт», 1979.
  • Орнатський Н. В. Влаштування та утримання ґрунтових доріг. Центральне Управління шосейних і ґрунтових доріг та автомобільного транспорту. Транспечать НКПС. 1929 32 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.