Поль Бія

Поль Бія (фр. Paul Biya, нар. 13 лютого 1933(19330213)) камерунський політичний та державний діяч; прем'єр-міністр Камеруну (19751982), потім президент Камеруну1982).

Поль Бія
фр. Paul Biya
Поль Бія
Президент Камеруну
Нині на посаді
На посаді з 6 листопада 1982
Попередник Амаду Ахіджо
Прем'єр-міністр Камеруну
30 червня 1975  6 листопада 1982
Попередник Посаду відновлено
Наступник Белло Буба Майгарі
Народився 13 лютого 1933(1933-02-13)[1][2][3] (89 років)
Mvomeka'ad, Французький Камерун
Відомий як політик
Країна Камерун
Освіта Національна школа адміністрації і Інститут політичних досліджень
Політична партія Камерунський народний демократичний рух
У шлюбі з Chantal Biyad і Jeanne-Irène Biyad
Діти син: Френк[4]
Професія Юрист[5]
Релігія Католицизм[6]
Нагороди
Кавалер Золотого ланцюга ордена Пія IX
prc.cm

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Політична кар'єра

Поль Бія народився 3 лютого 1933 року у селі Мвомекаа. За етнічною належністю фанґ (булу)[7]. 1956 року закінчив ліцей генерала Леклерка у Камеруні, отримав диплом за спеціальністю «філософія»[8]. З червня 1956 року проходив навчання у ліцеї Луї ле Гран у Парижі, також навчався у Сорбонні[8]. 1962 року він закінчив Інститут досліджень «заморських територій» у Парижі[5]. У тому ж році Бія вступив на держслужбу, працював чиновником з особливих доручень у канцелярії президента Амаду Ахіджо, потім 1964 року його було призначено директором кабінету в Міністерстві національної освіти, молоді та культури, а 1965 року став генеральним секретарем Міністерства[7].

30 червня 1975 року Поля Бія було призначено на пост прем'єр-міністра Камеруну[7].

Президент

4 листопада 1982 року президент Амаду Ахіджо несподівано оголосив про свою відставку. 6 листопада, згідно із конституцією, Поль Бія змінив його на посту президента[7]. У серпні 1983 року Бія звинуватив Ахіджо у підготовці червневого державного перевороту[9]. 14 вересня Поль Бія став головою партії Камерунський національний союз, перейменованої 1985 року у Демократичне об'єднання камерунського народу[7].

Поль Бія і президент США Джордж Буш, 2003 рік.

6 квітня 1983 року урядові війська придушили спробу військового перевороту. Після цього Бія розпустив Республіканську гвардію[9]. Він переміг на президентських виборів 14 січня наступного року і був переобраний на виборах 24 квітня 1988 року з результатом 98,75 % голосів[10].

11 жовтня 1992 року у країні пройшли президентські вибори, перемогу на яких здобув Поль Бія, набравши 39,98 %[10]. 1996 року Бія був обраний терміном на рік головою Організації Африканської Єдності[7]. На президентських виборах, що пройшли 12 жовтня 1997 року, він був переобраний з результатом 92,57 % голосів[10].

11 жовтня 2007 року в країні відбулися чергові президентські вибори, за результатами яких Бія знову здобув перемогу, набравши 70,92 % голосів[10].

9 жовтня 2011 року Поля Бія було переобрано, набравши на президентських виборах 77,99 % голосів[10].

Поль Бія звинувачується багатьма в диктатурі, особливо вихідцями з колишнього англійського Камеруну. У багатьох списках сучасних диктаторів світу Бія також фігурує поряд з Мсваті III, Теодоро Обіанг Нгема Мбасогою та Робертом Мугабе[11][12]. Так, у рейтингу журналу Парад за 2009 він займає 19-у позицію в списку найгірших диктаторів світу[13].

Див. також

Примітки

  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. Президенти з найбільшим стажем та їхні сім'ї. Топ-10. Газета «Коммерсантъ». 02.03.2005.
  5. Кто есть кто в мировой политике. — М. : Политиздат. — С. 61. — ISBN 5-250-00513-6.
  6. Strengthening Spiritual Ties. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 11 червня 2013.
  7. Бийя Поль. Биография. E-News.com.ua.
  8. Екатерина Адамова, Кирилл Новиков, Антон Парыгин, Максим Сухманский, Анна Черникова (01.09.2003). Все мировые лидеры. Журнал «Власть».[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. Jonathan C. Randal (15 квітня 1984). Tales of Ex-Leader's Role In Revolt Stun Cameroon (англ.). The Washington Post.
  10. Elections in Cameroon (англ.). AFRICAN ELECTIONS DATABASE.
  11. David Wallechinsky, Tyrants: the World's 20 Worst Living Dictators, Regan Press, 2006, pp. 286—290
  12. The World's Worst Dictators — 2007
  13. Parade Magazine. «The Worlds 10 Worst Dictators», 22 March 2009
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.