Поляк Сергій Федорович

Сергі́й Фе́дорович Поля́к (нар. 23 липня 1975, м. Чернігів — пом. 1 березня 1994, м. Одеса) — український художник, лауреат міжнародних літературно-мистецьких премій.

Поляк Сергій Федорович
Народження 23 липня 1975(1975-07-23)
м. Чернігів, УРСР
Смерть 1 березня 1994(1994-03-01) (18 років)
  м. Одеса, Україна
Національність українець
Країна  СРСР
 Україна
Жанр модерн
Навчання Одеське художнє училище
Діяльність художник
Напрямок модерн
Нагороди
Премії імені Миколи Гоголя, імені Григорія Сковороди, імені Пантелеймона Куліша

Біографія

Народився 23 липня 1975 року у м. Чернігові в сім'ї Федора Олександровича та Софії Гаврилівни Поляків. Батько працював майстром із ремонту годинників, мати трудилася начальником цеху на Чернігівському заводі хімічного волокна. Навчався в чернігівських середніх школах № 6 та № 20, а також — у Чернігівській дитячій художній школі.

Рано проявив своє творче обдарування: самобутнього, незвичайного підлітка захоплено називали вундеркіндом — вже перші його картини, модерні за формою, із зовсім не дитячим, глибоким філософським змістом, привернули увагу відомих і авторитетних мистецтвознавців.

Пізніше вступив до Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова.

Загинув при загадкових обставинах 1 березня 1994 року у Одесі.

Творчість

Роботи Сергія Поляка зберігаються в Чернігівському обласному художньому музеї імені Г. Галагана, Чернігівській дитячій художній школі, а також у родині митця.

Найбільше серед творчої спадщини С. Поляка привертає увагу його триптих.

За словами письменника і журналіста Сергія Дзюби, творчість митця відома за межами України — в Росії, Білорусі, США, Канаді, Німеччині, Австралії, Бразилії, Словаччині та інших державах[1].

«Життя Сергія Поляка було коротким, але яскравим. Адже його картини — це роботи зрілого Майстра. Полотна, написані впродовж 1991–1994 років, коли він навчався в Одеському художньому училищі, свідчать про його дуже високий професійний рівень. Це — і натюрморти, і пейзажі, роботи з натури, гостро психологічні. Тож маємо право говорити про нього, як про надзвичайно талановитого художника», — наголошує директор Чернігівського художнього музею Ірина Ральченко[2].

«Взагалі, мірилом долі є не кількість прожитих літ, а те, що здійснила людина в цьому світі. У осяяних іскрою Божою життя — нерідко, мов дивовижна зірка, яка променисто спалахує на небосхилі і, стрімко промчавши Чумацьким Шляхом, лине на Землю. У обраних — свій відлік часу. Їм треба багато встигнути, мандруючи шляхами досконалості. Саме такою була доля чернігівця Сергія Поляка, життя і творчість якого — ніби рушник, гаптований червоним та чорним. Червоне — це любов батька і матері — Федора Олександровича та Софії Гаврилівни, які зробили все можливе, щоб його талант розвинувся і розквітнув. Це — вчителі, котрі, разом зі знаннями, віддавали й часточку своєї душі. Це — друзі, яких він так щиро любив і котрим завжди намагався зробити щось приємне. Чорне — це ті важкі, а часом і страшні запитання, які мучили його і спонукали давати відповідь у своїх творах — глибоко філософських, пронизливо трагічних, як і його передчасна загибель», — відзначає І. Ральченко[3].

У вірші поетеси Тетяни Дзюби, присвяченому Сергієві Поляку, є рядки:

Десь на картинах він дожив до дня,
До зморщок, до заключного фрагменту.
Там тільки зоряна, та, все одно, стерня,
Там просто місячно в зими рисорджименто.

Нагороди

Примітки
  1. Сайт siver-info.com: С. Дзюба. Батько шукає тебе на картинах[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Головне управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської ОДА: До дня пам'яті талановитого молодого митця Сергія Поляка
  3. Сайт who-is-who.com.ua: Поляк Сергій Федорович Архівовано 10 лютого 2009 у Wayback Machine.
  4. «Українська літературна газета»: Лауреати премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2009 рік Архівовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine.
  5. «Українська літературна газета»: Лауреати премії імені Григорія Сковороди за 2010 рік Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.
  6. «Українська літературна газета»: Названо лауреатів премії імені Куліша за 2012 рік[недоступне посилання з квітня 2019]

Література
  • Дзюба Тетяна. Акомодація до часу. Художнику Сергієві Поляку, який не дожив до власного 19-ліття // Дзюба Тетяна. Акомодація до часу: Поезії [у книзі вміщено репродукції картин Сергія Поляка]. — К. : Ярославів Вал, 2000. — С. 4;
  • Дзюба Тетяна. «Треба боятися жити погано» // Тернопільський оглядач [у журналі вміщено репродукції картин Сергія Поляка]. — 2008. — 28 листопада. — С. 30-31;
  • Дзюба Тетяна. Акомодація до Вічності // Ятрáнь [у журналі вміщено репродукції картин Сергія Поляка]. — 2008. — № 8. — С. 143;
  • Дзюба Сергій. Десь на картинах він дожив до… зморщок // Молодь України. — 2006. — № 1. — С. 19;
  • Дзюба Сергій. Батько шукає тебе на картинах // Молодь України [у газеті вміщено репродукції картин Сергія Поляка]. — 1995. — 14 вересня. — С. 3.
  • Дзюба Сергій. Такі красиві у тебе руки, мамо!.. // Деснянська правда. — 2012. — С. 5
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.