Політичні партії Ізраїлю

В Ізраїлі діє багатопартійна система, при якій жодній партії не вдається отримати абсолютну більшість у парламенті (кнесеті).

Історична довідка

Ізраїльська багатопартійна система склалася ще до проголошення держави в 1948 р. Основну силу в початковий період становили партії соціалістичного спрямування (такі як «МАПАЙ»). Існували також праві партії «сіоністів-ревізіоністів» — «Ецель», і що відкололася від нього «ЛЕХІ». Крім політичної боротьби за незалежність, підпільні військові організації як соціалістів — «Хагана», так і ревізіоністів, вели боротьбу проти англійських окупаційних властей військовими методами[1][2].

Після утворення Держави Ізраїль на базі «Ецеля» була створена партія «Херут», яка програла на виборах партії «МАПАЙ», лідер якої Давид Бен-Гуріон став прем'єр-міністром Ізраїлю. Серйозну силу становила на початку 50-х років і партія «МАПАМ», що стояла на крайніх лівих прорадянських позиціях. Партії «ревізіоністів» («Херут») і ліберально-буржуазного напрямку перебували в опозиції уряду.

Напередодні Шестиденної війни (1967) в уряд національної єдності (ПНІ) увійшов Менахем Бегін — лідер опозиційного блоку «ГАХАЛ», створеного на базі «Херута» і «Ліберальної партії». У цей же період стався розкол у Комуністичній партії Ізраїлю. Частина керівників партії (Мікуніс і Сне) підтримали уряд під час військового конфлікту.

В 1977 році до влади прийшов блок «Лікуд» (повна назва — «Національний ліберальний рух»), утворений на основі блоку «ГАХАЛ» приєднаної до нього партій «Мерказ Хофши», «Решима Мамлахтіт» і групи з руху «Ерец Ісраель а-Шолома». «Лікуд» залишався при владі (як головний партнер або в рамках ПНЄ) до 1992 року[2]. З тих пір уряд очолювали як соціалісти-лейбористи з партії «Авода», створеної на базі партії «МАПАЙ», так і національні ліберали — на базі «Лікуда».

У 2005 році після розколу «Лікуда» (причиною стали розбіжності з приводу виведення військ з сектора Газу) виникла нова партія «Кадіма» на чолі з прем'єр-міністром Аріелем Шароном. У 2006 році ця партія перемогла на виборах і сформувала уряд.

Після виборів 2009 року, «Лікуд» сформувала коаліційний уряд з правими і релігійними партіями на чолі з прем'єр-міністром Біньяміном Нетаньяху.

Сучасний стан

Поділ партій на праві і ліві в Ізраїлі дещо відрізняється від традиційно прийнятого в інших країнах. Партії можна умовно поділити за такими критеріями: ставлення до мирного процесу і ставлення до релігії.

Традиційно, партії, що виступають за мирне вирішення конфлікту з арабами, вважаються лівими; як правило, ці партії (такі як «Авода», «Яхад-Мерец», «Хадаш» і арабські партії) готові на серйозні територіальні поступки. Партії правого спрямування (такі як «Лікуд», «Мафдал-Іхуд Леумі») більш схильні до жорсткої позиції. На даний момент уряд очолює правоцентристська партія «Лікуд», очолювана Біньяміном (Бібі) Нетаньяху.

Релігійні партії

Релігійні єврейські кола були представлені партіями «ШАС» (релігійна сефардська партія) і блоками «Яхадут ха-Тора» (що складається з двох партій, що представляють ультраортодоксальні течії юдаїзму) і «Мафдал-Іхуд Леумі» (релігійні сіоністи).

Партії російськомовних репатріантів

Перед виборами 1996 року була утворена партія, яка представляла інтереси численної російськомовної громади — «Ісраель ба-Алія» на чолі з Натаном Щаранськи. Пізніше була утворена також партія «Наш дім — Ізраїль» на чолі з Авігдором Ліберманом. Ці партії в різні роки входили в коаліцію.

В даний час партія «Ісраель ба-Алія» припинила своє існування, об'єднавшись з «Лікудом». Партія «Наш дім — Ізраїль» в кінці 2007 року вийшла з уряду і до виборів 2009 року перебувала в опозиції. В даний час знову входить в урядову коаліцію.

Російськомовні партії, які подали заявки на участь у виборах до Кнесету 19 скликання, в 2013 році:

«Ха-Ісраелім», лідер — Давид Кон

«Міфлегет Калькала», російською «Партія економіки», лідер — Юлія Шамалова-Беркович

Партії представлені в кнесеті

В кнесеті 20 скликання

Кнесет 20-го скликання був обраний 17 березня 2015 року.

В кнесеті 19 скликання

Кнесет 19-го скликання був обраний 22 січня 2013 року.

В кнесеті 18 скликання

Кнесет 18-го скликання був обраний 10 лютого 2009 року.

В кнесеті 17 скликання

[3]

Інші партії

  • «Альо ярок» (івр. עלה ירוק, в перекладі «Зелений лист») — політична партія лівого спрямування, що ставить своєю основною метою легалізацію легких наркотиків взагалі і марихуани зокрема. Лідер партії — Боаз Вахтель (івр. בועז וכטל). Регулярно бере участь у виборах в Кнесет, але жодного разу не пройшла електоральний бар'єр у 2 мандати[4].

Примітки

  1. З. Гейзель, 2001, с. I.7. Провозглашение государства Израиль // I. Краткий исторический очерк.
  2. З. Гейзель, Приложение 5, 2001.
  3. Действующие Фракции кнессета
  4. (сайт партии: http://ale-yarok.org.il/(івр.) Архівовано 25 листопада 2012 у Wayback Machine.(англ.))

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.