Іцхак Герцоґ

Іцхак «Бужі» Герцоґ (івр. יצחק הרצוג; нар. 22 вересня 1960, Тель-Авів) — ізраїльський політичний та державний діяч. Президент Ізраїлю із 7 липня 2021[1]. Обіймав посаду голови політичної партії «Авода», у різні роки очолював ізраїльські міністерства будівництва, туризму, соціального захисту та інші.

Іцхак Герцоґ
יצחק הרצוג
Іцхак Герцоґ
11-й президент Ізраїлю
Нині на посаді
На посаді з 7 липня 2021
Попередник Реувен Рівлін
Міністр соціальних служб
21 березня 2007  19 січня 2011
Попередник Егуд Ольмерт
Наступник Моше Кахлон
Депутат Кнесету
17 лютого 2003  31 липня 2018
Секретар Уряду
липень 1999  березень 2001
Народився 22 вересня 1960(1960-09-22) (61 рік)
Тель-Авів, Ізраїль
Відомий як політик, адвокат, адвокат, президент Ізраїлю
Країна Ізраїль
Освіта Тель-Авівський університет, Університет Корнелла, Нью-Йоркський університет і Ramaz Schoold
Політична партія Авода
Батько Хаїм Герцоґ
Мати Aura Herzogd
У шлюбі з Michal Herzogd
Релігія юдаїзм

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Тель-Авіві в родині Хаїма Герцоґа, шостого президента Ізраїлю, та Ори Герцоґ. Названий на честь свого діда, головного рабина Ізраїлю Іцхака Айзека гаЛеві Герцоґа.

Дитинство провів у Тель-Авіві. З 15 років він продовжував навчатися впродовж приблизно трьох років у середній школі Єшиват Ремез на Мангеттені, коли його батько був послом Ізраїлю в ООН.[2]. Здобув ступінь бакалавра з юриспруденції у тель-авівському університеті. Завершив академічну освіту у корнельському та нью-йоркському університетах.

Військову службу проходив у підрозділі «8200» військової розвідки. Під час регулярної служби служив на Синаї. У запасі він дослужився до звання майора.

Був старшим партнером юридичної фірми «Herzog, Fox, Ne'eman & Co», одним із засновників якої був його батько.

Політична кар'єра

Герцоґ брав активну участь діяльності партії «Авода». Він розпочав свою політичну кар'єру радником лідерів партії Іцхака Рабина та Шимона Переса. 1999 року, з утворенням уряду на чолі з Егудом Бараком, був призначений секретарем уряду і працював на цій посаді до 2001 року.

На виборах до Кнесету, що відбулися 2003 року, посідав одинадцяте місце у списку партії «Авода» та пройшов до парламенту. Упродовж цього періоду координував роботу опозиції у Фінансовому комітеті Кнесету.

Бувши членом Кнесету, він ініціював, серед іншого, поправку до закону про запобігання працевлаштуванню злочинців сексуального характеру в установі, спрямованій на надання послуг неповнолітнім. Окрім того, він був членом Комітету внутрішніх справ та охорони навколишнього середовища та Комітету з боротьби з наркотиками та алкоголем, членом Комітету з питань репатріації та очолював парламентську асоціацію Ізраїль-Австралія.

2005 року посідав друге місце в списку партії та був призначений, на його прохання, міністром будівництва та житлово-комунального господарства[3].

23 листопада 2005 року, через десять місяців після вступу на посаду, він пішов у відставку з рештою своєї фракції.

4 травня 2006 року був призначений міністром туризму в уряді Егуда Ольмерта.

21 березня 2007 року Герцоґ почав виконувати обов'язки міністра соціального забезпечення, а також міністра з питань діаспори та репатріації.

1 серпня 2018 року вступив на посаду голови Єврейської агенції.

2 червня 2021 року переміг на виборах президента Ізраїлю отримавши 87 з 120 голосів депутатів. 7 липня 2021 року склав присягу[1].

Переконання

Герцоґ є одним із прихильників рішення двох держав з метою збереження єврейської більшості в Державі Ізраїль. Наприкінці 2015 року він оголосив, що, на його думку, не існує можливості реалізації рішення двох держав, поки на Близькому Сході не відбудуться необхідні політичні зміни.

На момент ухвалення рішення про атаку на ядерний реактор у Сирії Герцоґ був членом кабінету політичної безпеки. Протягом багатьох років він послідовно підтримував боротьбу проти ядерної програми Ірану як у незалежних ізраїльських операціях, так і в міжнародному співробітництві. Герцоґ також працював над зміцненням зв'язків між помірними[уточнити] арабськими державами та Ізраїлем, і під час перебування на посаді голови опозиції він таємно зустрічався з лідерами цих країн.[4]

Крім того, Герцоґ підтримує боротьбу з бідністю та безробіттям, зокрема шляхом збільшення рівня зайнятості та інтеграції людей з обмеженими можливостями.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.