Політичні партії та громадські організації Білорусі

Першим зареєстрованим громадським об'єднанням став Білоруський соціальний екологічний союз "Чорнобиль" (дата реєстрації - 16 листопада 1990 року)[1]. До жовтня 1994 року в республіці було зареєстровано 616 громадських організацій загальнореспубліканського значення, в тому числі 21 політична партія[2]. У 1995 році розпочалася перереєстрація (її пройшло трохи більше 56 % громадських організацій) і до січня 1999 року зареєструвалися 43 політичні партії, 45 профспілок і 1173 інших громадських об'єднання. У 1999 році пройшла нова перереєстрація, яка показала, що в країні 759 громадських об'єднання республіканського та міжнародного рівнів (всього перереєстрацію пройшли також трохи більше 56 % таких організацій). На 1 липня 2014 року в Білорусі було зареєстровано 15 політичних партій, 37 профспілок, 2567 громадських об'єднань місцевого, республіканського та міжнародного рівнів, 148 фондів.

Станом на 2014 рік всі некомерційні організації повинні були проходити реєстрацію (в 2000-ні роки це займало від 1 місяця до 1,5 років, а в середньому півроку), а за діяльність без реєстрації передбачалася кримінальна відповідальність до двох років позбавлення волі[3].

У 2001 році Декрет президента Олександра Лукашенко встановив державний контроль над отриманням і використанням громадськими організаціями іноземної фінансової допомоги[4]. У 2005 році було встановлено, що громадська організація може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому випадку і в тій мірі коли це необхідно для її статутних цілей та лише через створення комерційних організацій . У 2011 році в Кримінальний кодекс РБ внесена стаття 369.2, що передбачає відповідальність за безоплатне використання іноземної грошової допомоги. У 2011 році некомерційним організаціям було заборонено тримати рахунки в зарубіжних банках, займатися за статутом освітньою діяльністю[5].

Ця форма юридичної особи була визначена в 2003 році як некомерційна організація, що створюється з участю влади для виконання покладених на неї державно значущих завдань[6]. У 2014 році в країні було 7 таких організацій: "Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту Республіки Білорусь", Білоруське фізкультурно-спортивне товариство "Динамо", "Білоруське республіканське товариство рятування на водах", "Президентський спортивний клуб", "Білоруське товариство мисливців і рибалок", "Білоруське добровільне пожежне товариство", Білоруське товариство "Знаніє".

На території країни офіційно зареєстровано 15 політичних партій.

Політичні партії республіки майже не представлені в органах влади. Цьому сприяє те, що вибори всіх рівнів проходять по одномандатних округах, а не за партійними списками. Однак (станом на 2014 рік) діє норма яка дозволяє зареєстрованій політичній партії без збору підписів висунути свого кандидата[7]. Однак це правило обмежене територіальною ознакою - до обласної ради може висувати кандидатів тільки обласна партійна організація, а до районної - районна. До того ж було введено заборону на реєстрацію ініціативних груп зі збору підписів за одного і того ж кандидата відразу в декількох округах. Найчастіше, особливо на виборах в місцеві ради, партії не висувають своїх кандидатів. Наприклад, на виборах до місцевих рад в 2014 році, кандидати від політичних партій склали менше 3 % від загального числа висуванців. Навіть Комуністична партія Білорусі висунула тільки 276 кандидатів, хоча обиралося більше 10 тисяч депутатів. Решта партій висунули набагато менше.

• Повний список партій^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Міністерство юстиції Республіки Білорусь: Відомості про політичні партії, зареєстровані в Республіці Білорусь(біл.)
• Досьє країни / Білорусь / Партійно-політична система
• Навіщо партіям-фантомам рахувати голоси за чужих кандидатів?
• Трансформація партійної системи Білорусі
• Прапори політичних партій Білорусі
• Олександр Федута, Олег Богуцький, Віктор Мартинович. Політичні партії Білорусі — необхідна частина громадянського суспільства: Матеріали семінару. — Мінськ, 2003. — 113 с.