Поліщук Анатолій Олександрович

Анато́лій Олекса́ндрович Поліщу́к (8 серпня 1974(19740808) — 12 лютого 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Поліщук Анатолій Олександрович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 8 серпня 1974(1974-08-08)
Родниківка
Смерть 12 лютого 2015(2015-02-12) (40 років)
Логвинове
Поховання Уманський район
Псевдо «Кемел»
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Національна гвардія
Формування
 «Донбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Під час Євромайдану стояв на блокпосту неподалік Маньківки — завертав автобуси із «тітушками». З квітня 2014-го подавав заявки у батальйон «Донбас», ходив до військкомату за повісткою, йому скрізь відмовляли, просили ще чекати. В серпні 2014-го забрали в батальйон «Донбас»; командир відділення. В зону бойових дій потрапив у січні 2015-го. Спочатку був біля Бахмутки, потім в Артемівську; супроводжував колони, які вивозили дітей.

12 лютого 2015-го бійці батальйону зайшли в село Логвинове — розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ для проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань та виявили в лісосмузі танки противника. Внаслідок штурму в село по центру вдалося увійти лише 2 ротам 30-ї бригади, бійці якої взялися встановлювати контроль над Логвиновим, зазнаючи втрат. Контроль над Логвиновим встановити не вдалося — дії військовиків були скуті ударами ворожої артилерії, підрозділ десантників 79-ї бригади (мав синхронно увійти в село з флангу) потрапив під танковий обстріл; загін же 24-ї бригади взагалі не дістався Логвинового.

Загинув у бою за Логвинове. Тоді ж полягли Андрій Браух, Андрій Камінський, Ігор Марквас, Роман Мельничук, Володимир Панчук, Володимир Самоленко, Володимир Суслик, Микола Сущук, Володимир Шульга.

Три мертвих за одного живого — так «виміняли» тіло Анатолія добровольці батальйону «Донбас» у терористів.

Без батька лишилось двоє дітей.

Похований в селі Родниківка.

Нагороди та вшанування
  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки
  1. Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.