Дунайські понори

Дунайські понори (нім. Donauversinkung або Donauversickerung) — понори, початок підземного річкового перехоплення в природному парку Верхів'я Дунаю. Біля Фридинген-на-Дунаї вода Дунаю занурюється під річище річки в різних місцях. Провідна понора знаходиться біля поля Брюль між Іммендингеном і Мерингеном.

Дунайські понори
Держава	Німеччина
Адміністративна одиниця	Баден-Вюртемберг
Дунайські понори у Вікісховищі

Дунайські понори біля Мерингену

Схема місць понор і маршрутів печер до Аахського джерела

Сухе річище Дунаю

Понора на південному березі Дунаю, це провідна понора нижче Іммендингену

Напис у Іммендингену. Переклад: “Через цю понору річище Дунаю сухе 155 діб на рік”

За 12 км південніше того місця, де зникає Дунай, є Аахське джерело  — найбагатоводніше у Німеччині. Кількості витікання води досягає 8,5 т/сек[1]. З нього бере початок річка Радольфцеллер Аах, що впадає в Боденське озеро, звідки починається Рейн.

9 жовтня 1877, вперше вдалося довести, що Аахське джерело живиться підземними водами Дунаю: геолог Адольф Кноп з Технологічного інституту Карлсруе 10 кг флуоресцеїну натрію, 20 тонн кам'яної солі і 1200 кг олії глинястого сланцю розчинили у верхів'ях Дунаю, неподалік від поглинаючих його тріщин, і за 55 годин ця сіль з'явилася в водах Ааху.[2][3] В період повені підземний потік проходить цей шлях всього за 20 годин. Стало зрозуміло, що вода тече під землею у величезних каналах, поки не виривається назовні в Аахському джерелі з Вімзенської печери. Перепад висот між місцем зникнення Дунаю і витоком Ааху — 185 м.

Перший задокументований випадок коли Дунай повністю пішов під землю, походить до 1874 року[4]. З тих пір кількість днів у році, коли це відбувається, різко зросло. У 1884 — 1904, це відбувалось, в середньому, 80 днів на рік. У 1922 році це відбулося лише 29 днів. У 1923 році, проте, становило 148 діб. У 1933 — 1937 році, в середньому було по 209, у 1938 — 1945, було 270 діб. Найбільше число діб сухого річища — 309 діб у 1921 році.

Щороку через ці понори підземний Дунай щорічно вимиває близько 7000 тонн вапна, що становить 2700 м³. У довгостроковій перспективі це може призвести що сьогоденна верхня течія Дунаю, ймовірно, буде перенаправлена повністю у Радольфцеллер Аах, і таким чином до Рейну. Це буде означати, що в даний час незначні притоки Крягенбах (у Мерінгені) і Ельта у (в Тутлінгені) стануть новими верхів'ями Дунаю. Дунай вже зазнавав подібне річкове перехоплення вище за течією, під час Вюрмського зледеніння, коли Фледберг-Дунай було перехоплено Вутахом у Вутахській ущелині поблизу Блумбергу.