Понте Санта Триніта

Понте Санта Триніта (італ. Ponte Santa Trìnita, Міст Святої Трійці) — один з найелегантніших мостів через річку Арно у Флоренції, побудований в епоху Відродження за проектом архітектора Бартоломео Амманаті.

Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта, вигляд з мосту Понте Веккіо.
43°46′08″ пн. ш. 11°15′01″ сх. д.
Офіційна назва Ponte Santa Trìnita
Країна  Італія[1]
Розташування Флоренція  Італія
Перетинає Арно
Тип конструкції еліптичний арковий міст за проектом Бартоломео Амманаті
Матеріал камінь
Основний проліт 32
Ширина 29
Відкрито 1569
Конструктор, архітектор Бартоломео Амманаті
Ідентифікатори і посилання
Structurae 20002021

Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта (Італія)
 Понте Санта Триніта у Вікісховищі

Історія мосту

Міст Святої Трійці, названий так на честь однойменної церкви, був побудований у 1566-1569 за проектом Бартоломео Амманаті на місці, де раніше спочатку був дерев’яний міст (1252-1259), а згодом після його руйнації від повені - кам’яний п’ятиарковий міст, побудований за проектом відомого художника і архітектора Таддео Гадді у 1333, який у 1557 також був зруйнований після повені.

Понте Санта Триніта є найстарішим еліптичним овим мостом у світі, його елегантний зовнішній вигляд утворюють три плоскі еліпсоподібні прольоти різної довжини (центральний проліт 32 метри, інші – по 29 метрів), потужні гранчасті підвалини, мармурові картуші і скульптура.

Прикрасою мосту є чотири декоративні статуї "Пори року", які були встановлені в 1608 у рамках весільних урочистостей Козімо II Медічі з Марією Магдаленою Австрійською, "Весна" П'єтро Франкавілла, "Літо" і "Осінь" Джованні Каччіні і "Зима" Таддео Ландіні.

8 серпня 1944 міст був зруйнований нацистами. Його реконструкція була здійснена в 1959 під керівництвом архітектора Riccardo Gizdulich і інженера Emilio Brizzi[2] з використанням кам’яних фрагментів, що збереглися,[3] і каменів, взятих з того ж кар'єра, що й оригінальні.

При реконструкції було відновлено підняті з вод Арно фрагменти скульптур, причому голова "Весни" була знайдена і відновлена лише у жовтні 1961.[4]

Сусідніми мостами є Понте Веккіо (на схід) і Понте алла Каррайя (на захід).

Галерея

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
  2. TCI Firenze e Dintorni, eo. loc.(італ.)
  3. Bridges: Stone arch bridges. Encyclopædia Britannica. 2007.(англ.)
  4. Tramvia comes to Florence. Florence builds across the Arno for only the second time in four centuries. fssweb.berry.edu. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 19 грудня 2010.(англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.