Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта (італ. Ponte Santa Trìnita, Міст Святої Трійці) — один з найелегантніших мостів через річку Арно у Флоренції, побудований в епоху Відродження за проектом архітектора Бартоломео Амманаті.
Понте Санта Триніта | |
---|---|
Понте Санта Триніта, вигляд з мосту Понте Веккіо. | |
43°46′08″ пн. ш. 11°15′01″ сх. д. | |
Офіційна назва | Ponte Santa Trìnita |
Країна | Італія[1] |
Розташування | Флоренція Італія |
Перетинає | Арно |
Тип конструкції | еліптичний арковий міст за проектом Бартоломео Амманаті |
Матеріал | камінь |
Основний проліт | 32 |
Ширина | 29 |
Відкрито | 1569 |
Конструктор, архітектор | Бартоломео Амманаті |
Ідентифікатори і посилання | |
Structurae | 20002021 |
Понте Санта Триніта Понте Санта Триніта (Італія) | |
Понте Санта Триніта у Вікісховищі |
Історія мосту
Міст Святої Трійці, названий так на честь однойменної церкви, був побудований у 1566-1569 за проектом Бартоломео Амманаті на місці, де раніше спочатку був дерев’яний міст (1252-1259), а згодом після його руйнації від повені - кам’яний п’ятиарковий міст, побудований за проектом відомого художника і архітектора Таддео Гадді у 1333, який у 1557 також був зруйнований після повені.
Понте Санта Триніта є найстарішим еліптичним овим мостом у світі, його елегантний зовнішній вигляд утворюють три плоскі еліпсоподібні прольоти різної довжини (центральний проліт 32 метри, інші – по 29 метрів), потужні гранчасті підвалини, мармурові картуші і скульптура.
Прикрасою мосту є чотири декоративні статуї "Пори року", які були встановлені в 1608 у рамках весільних урочистостей Козімо II Медічі з Марією Магдаленою Австрійською, — "Весна" П'єтро Франкавілла, "Літо" і "Осінь" Джованні Каччіні і "Зима" Таддео Ландіні.
8 серпня 1944 міст був зруйнований нацистами. Його реконструкція була здійснена в 1959 під керівництвом архітектора Riccardo Gizdulich і інженера Emilio Brizzi[2] з використанням кам’яних фрагментів, що збереглися,[3] і каменів, взятих з того ж кар'єра, що й оригінальні.
При реконструкції було відновлено підняті з вод Арно фрагменти скульптур, причому голова "Весни" була знайдена і відновлена лише у жовтні 1961.[4]
Сусідніми мостами є Понте Веккіо (на схід) і Понте алла Каррайя (на захід).
Галерея
Понте Санта Триніта. 1830 "Літо" Джованні Каччіні Алегорія "Весна" П’єтро Франкавілла "Осінь" Джованні Каччіні Генрі Холідей - "Данте і Беатріче"
Примітки
- archINFORM — 1994.
- TCI Firenze e Dintorni, eo. loc.(італ.)
- Bridges: Stone arch bridges. Encyclopædia Britannica. 2007.(англ.)
- Tramvia comes to Florence. Florence builds across the Arno for only the second time in four centuries. fssweb.berry.edu. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 19 грудня 2010.(англ.)