Бартоломео Амманаті

Бартоломео Амманаті (італ. Bartolomeo Ammanati; 18 липня 1511—13 квітня 1592) — італійський скульптор і архітектор доби маньєризму. Автор планування садів Боболі біля палацу Пітті (ландшафтний архітектор).

Бартоломео Амманаті

Народження 18 червня 1511[1]
Settignanod, Флоренція, Флорентійська республіка
Смерть 13 квітня 1592(1592-04-13)[1][2] (80 років)
  Флоренція, Італія[3]
Діяльність скульптор, архітектор
Вчитель Баччо Бандінеллі
Відомі учні Giovanni Battista Fiammerid
 Бартоломео Амманаті у Вікісховищі

Біографія

Народився в містечку Сеттіньяно поблизу Флоренції.

Навчався у скульптора Баччо Бандінеллі і скульптора, що став пізніше архітектором, Якопо Сансовіно. Не дивно, що і Амманаті працював в обох цих галузях. Хоча більше відомі його архітектурні споруди — оригінальні і ті, які він виконував за проєктами інших архітекторів. В творчому доробку митця — праця на побудові Бібліотеки Марчіана у Венеції, на будівництві палаців в містах Лукка та Флоренція. За проєктом Мікеланджело Бартоломео амманаті вибудовав найбільш чудернацькі і незвичні сходи в приміщенні Бібліотеки Лауренціана у Флоренції.

Був злученний папою римським до побудови Вілли Джулія в Римі, де реалізував проєкт архітектора Віньоли разом із Джорджо Вазарі. Серед значущих споруд Бартоломео Амманаті — монументальні паркові корпуси палаццо Пітті. Виступив як ландшафтний архітектор при розплануванні садів Боболі.

Працював у Флоренції, Римі, Внеції, Падуї, де виступав як майстер меморіальної пластики, створивши низку надгробків з портретними і алегоричними скульптурами. По смерті скульптора Баччо Бандінеллі виграв конкурс на продовження побудови фонтану Нептуна у Флоренції на площі Синьорії. Надав обличчю Нептуна портретні риси володаря Флоренції з роду Медічі. Працював над декоративними фігурами для фонтана десять років. його помічником і учнем цього періоду був скульптор Джованні да Болонья. Роботу над фонтаном завершив флорентійський скульптор П'єтро Такка.

Узяв шлюб з Лаурою Баттіферрі, відомою як тогочасна поетеса.

Занадто релігійний, впав у фанатизм і засудив свої ранішні скульптурні твори з оголеністю як гріховні. За заповітом передав все власне майно ордену єзуїтів.

Помер у Флоренції. Похований разом із дружиною в церкві Сан Джованіно дельї Сколопі у Флоренції.

Галерея споруд
  • Садові корпуси палаццо Пітті
  • Корпуси бібліотеки Сан-Марко в Венеції.
  • Колегіум єзуїтів, Рим
  • Понте Санта Триніта, Флоренція

Участь у побудові
Палаццо Будіні Гаттаі, головний фасад.
  • міст через річку Арно Санта-Триніта (Флоренція)
  • бібліотека Сан Марко (Венеція) за проєктом архітектора Якопо Сансовіно, його помічник
  • церква Еремітані (Падуя)
  • вілла Джулія (Рим) за проєктом архітектора Віньоли, його помічник і співавтор
  • добудова величних садових корпусів палаццо Пітті у Флоренції.
  • палаццо Будіні Гаттаі
  • палаццо Фйораванті
  • палаццо Джиньі
  • палаццо Векьяреллі (Рим)
  • Вілла Медічі, добудови (Рим)
  • фонтан Нептуна на П'яцца делла Сіньйорія у Флоренції.
  • добудови парадних сходинок в бібліотеці Лауреціана (за проєктом Мікеланджело, (Флоренція).
  • Колегіум єзуїтів (Рим).

Скульптури
Бартоломео Амманаті. Алегорична композиція з Юноною, Музей Барджелло, Флоренція

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Bartolomeo Ammannati
  3. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.

Джерела
  • Giovanni Baglione, Premier jour — Grégoire XIII p. 26 // Le Vite de’ Pittori, Scultori, Architetti, ed Intagliatori dal Pontificato di Gregorio XII del 1572. Fino a’ tempi de Papa Urbano VIII. Nel 1642. (італ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.