Попередження (адміністративне стягнення)
Попередження — найбільш м'який вид адміністративного стягнення, що застосовується за вчинення незначних правопорушень, а також до осіб, що вперше вчинили проступок.
Суть
Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. В деяких інших випадках фіксується іншим установленим способом. Зміст попередження полягає в офіційному, від імені держави, осуді протиправної діяльності порушника органами адміністративної юрисдикції з метою повідомити йому про неприпустимість подальших подібних дій. Цей орган засвідчує негативну оцінку поведінки правопорушника. Таким чином попередження є більш морально-виховним заходом адміністративного стягнення.
Порядок стягнення
Постанова про накладення цього адміністративного стягнення виконується органом, що виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику. Якщо постанова про накладення стягнення у виді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови згодом.
При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення таких порушень: порушення правил по охороні порядку на річковому транспорті і маломірних суднах, порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден, порушення правил користування річковими і маломірними суднами — воно оформляється способом, встановленим МВС України або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
Росія
Аналогічно до українського попередження як адміністративне покарання існує в Кодексі Російської Федерації про адміністративні правопорушення. Застосовується як основне покарання до осіб, які вчинили правопорушення вперше, якщо це правопорушення не зашкодило та не створило загрозу заподіяння шкоди життю чи здоров'ю людей, об'єктів рослинного і тваринного світу, навколишньому середовищу, об'єктам культурної спадщини народів Російської Федерації, безпеці держави, не створило загрозу створення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру та не завдало майнової школи.
Полягає в офіційному засудженні фізичної чи юридичної особи в письмовій формі шляхом вручення цій особі постанови, винесеної відповідним органом, про застосування цього виду адміністративного покарання (або направлення копії постанови винній особі).
Передбачається за такі правопорушення, як відмова роботодавця від укладання колективного договору чи угоди, порушення зобов'язань відповідно до колективного договору чи угоди, невиконання чи неналежне виконання батьками своїх батьківських обов'язків, порушення правил зберігання, закупівлі та раціонального використання зерна, порушення правил користування жилими приміщеннями, порушення правил заготівлі деревини, знищення місць проживання тварин, порушення правил пожежної безпеки у лісах, перетин залізничної колії у невстановлених місцях, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування ТЗ, не має при собі інших документів, які засвідчують це право, а так само передача керування ТЗ такій особі, перевищення обмежень швидкості руху більш як на десять кілометрів на годину, але менше, ніж на двадцять, окремі порушення правил руху автомагістралями, порушення правил зупинки і стоянки, порушення правил навчальної їзди, порушення правил дорожнього руху іншими особами, крім водіїв ТЗ, крім випадків їх перебування у стані алкогольного сп'яніння, незаконне носіння державних нагород, самоправство, знищення, пошкодження чи втрата паспорта, деякі правопорушення економічного характеру тощо. У всіх випадках попередження є альтернативою штрафу.
Джерела
- КУпАП, ст. 26, 306
- Адміністративні стягнення: поняття і види
- Кодекс Російської Федерації про адміністративні правопорушення, зокрема статті 3.4, 32.1 та інші
Посилання
- Адміністративне попередження // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Попередження // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.