Попович Олександр Юрійович

Попович Олександр Юрійович (14 квітня 1973, Ужгород — 3 листопада 2015, Ужгород) — український журналіст.

Попович Олександр Юрійович
Народився 14 квітня 1973(1973-04-14)
Ужгород, Українська РСР, СРСР
Помер 3 листопада 2015(2015-11-03) (42 роки)
Ужгород, Україна
Країна  Україна
Діяльність журналіст
Alma mater Ужгородський національний університет
Знання мов українська, російська і англійська

Життєпис

Народився в Ужгороді на Закарпатті, навчався в середніх школах Перечина та Ужгорода. Жив у Перечині з народження до 1984 року, а з 1985-го — в Ужгороді. З першого класу мріяв стати журналістом.

1990—1995 — навчався в Ужгородському університеті на факультеті української філології за спеціальністю «Українська мова та література».

Робота

З вересня 1995 року починає працювати в обласній газеті «Ріо-інформ».

Одним із перших його репортажів стала публікація про діяльність приватного парашутного клубу «Україна» (Київ), який приїхав до Ужгорода. Працюючи над матеріалом, Олександр здійснив ще одну мрію — стрибнув з парашутом з гелікоптера МІ-8. Другий стрибок молодого журналіста був невдалим, він травмувався, порвавши зв'язки на стопі і більше не стрибав.[1]

Олександр стояв біля витоків багатьох обласних газет («Ріо-інформ», «Фест»), з 1996 року — член Спілки журналістів України, був журналістом ранкового та нічного ефірів молодої радіостанції 107.2 FM. Радійний досвід допоміг йому в роботі позаштатним кореспондентом BBC Україна та BBC World Service (з 2001 року).

Писав матеріали для газети «Неділя», співпрацював з багатьма закарпатськими та українськими ЗМІ, був співавтором спецпроєкті газети «Топ-100. Впливові люди Закарпаття».[2]

Захоплення

Олександр був причетний до багатьох творчих та мистецьких проєктів Ужгорода та області (провулок «Гірчичне зерно», фестиваль «Берег-фест» (Берегове), співпраця зі скульптором Михайлом Колодко, благодійний проєкт «Підвішена кава» тощо). Захоплення Олександра часто ставали інформаційним приводом для колег-журналістів: розведення велетенських равликів ахатін (Achatina fulica), подорожі автостопом, знайомство та запрошення в Ужгород відомого мандрівника Антона Кротова, настільні ігри, колекціонування тощо.

Завдяки Олександру в Ужгороді 2004 року з'явилася спортивна гра петанк, було створено Перший закарпатський петанк-клуб та Ужгородський петанк-клуб. Гра набула популярності на Закарпатті, клуби діють в Мукачеві, в с. Червоне Ужгородського району). Спортсмени щороку їздять на міжнародні турніри з петанку, а 2017 року команда ужгородських петанкістів та киянка уперше взяла участь у Чемпіонаті світу з петанку в Китаї як українська команда.

Останні роки

Два роки боровся із онкологічним захворюванням, продовжуючи писати статті. Похований 6 листопада 2015-го в рідному Ужгороді.[3][4]

Інше

2006 року Олександр здійснив ще одну мрію — познайомився з улюбленим письменником дитинства Владиславом Крапівіним. Познайомившись з літредактором письменника Костянтином Грішиним, Олександр став модератором групи прихильників творчості Крапівіна у Живому журналі «Голубятня на желтой поляне», був учасником як журналіст 2011 року однієї з найбільш знакових зустрічей письменників-фантастів «РосКон».

Був агностиком, володів англійською мовою. За документами Олександр народився у селі Заріччя, таким чином батько Юрій зробив патріотичний крок у бік рідної Іршавщини.

Захоплювався геральдикою. Вивчення історії власного роду, символізм та спадковість поколінь привели його до знайомства з Михайлом Медвєдєвим, співзасновником та головою Гільдії геральдичних художників. Олександр згодом створив герби для кількох закарпатських родин та установ, а згодом був прийнятий у Гільдію.[5]

Сім'я

1997 року одружився з Зоряною Попович, також журналісткою, разом виховували сина Остапа, 1998 р.н.

Посилання

Статті Поповича

Примітки
  1. Ранкова кава з Олександром Поповичем. Заголовок - Закарпаття. Про головне. Процитовано 7 квітня 2018.
  2. На 43-му році життя помер відомий закарпатський журналіст Олександр Попович | Дзеркало Закарпаття. dzerkalo-zakarpattya.com (ru-RU). Процитовано 7 квітня 2018.
  3. Прощай, друже і колего!. BBC News Україна (укр.). Процитовано 7 квітня 2018.
  4. Пішов з життя закарпатський власкор BBC Олександр Попович. osvita.mediasapiens.ua. Процитовано 7 квітня 2018.
  5. Иванов, Дмитрий. Геральдика сегодня || ПОПОВИЧ Александр Юрьевич, Украина, Ужгород (2008). sovet.geraldika.ru. Процитовано 13 квітня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.