Попов Митрофан Олексійович
Митрофан Олексійович Попов (1843—1905) — український анатом, професор Харківського університету.
Попов Митрофан Олексійович | |
---|---|
Народився | 17 (29) листопада 1843 |
Помер | 27 грудня 1905 (9 січня 1906) (62 роки) |
Поховання | |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | анатом, викладач університету, лікар |
Галузь | медицина і анатомія |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Вчене звання | професор |
Вчителі | Йозеф Хіртль, Karl Langerd, Max Schultzed і Рудольф Вірхов |
Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Посада | професор з фізіологічної анатомії |
Нагороди | |
Життєпис
Здобув освіту в Харківській гімназії (1861) і на медичному факультеті Харківського університету (випуск 1866).
З 1867 року — помічник прозектора фізіологічної анатомії; читав лекції анатомії для слухачок акушерства при Харківському земському повивальному училищі до 1872 року. Потім поїхав у відрядження за кордон на 2 роки для приготування до звання професора.
Під час перебування за кордоном Попов займався у Відні — у Йозефа Гіртля й Карла Лангера, в Бонні — у Макса Шульце, в Берліні — у Рудольфа Вірхова.
Докторську дисертацію («Про нерви жовчного міхура», СПб., 1872) написав на основі роботи у Відні в Карла Лангера.
У 1874—1888 роках Попов був помічником професора анатомії Харківського університету Івана Карловича Вагнера — працював прозектором на кафедрі патологічної анатомії: вів практичні заняття зі студентами на трупах і, одночасно, читав анатомію кісток і зв'язок. Із 1885 року — приват-доцент, з 1888 року — екстраординарний, з 1892 року — ординарний професор із фізіологічної анатомії. Викладав анатомію до 1901 року, але ще в 1902 році читав 1 годину на тиждень курс антропології[1].
Помер 27 грудня 1905 року. Похований на 13-му міському кладовищі Харкова.
Бібліографія
- «Аnomalia art. brachialis» («Протоколы Харьк. Мед. Общ.», 1869),
- «Аnomalia nervi perforantis Casserii et nervi suralis» (ib., 1869),
- «Унилятеральное развитие art. cerebelif inferioris anterioris sintstrae» (ib., 1869),
- «Anenrysma cirsoideum art. extrem. superioris» (ib., 1870),
- «Foramen septi ventriculorum coradis» (ib., 1870),
- «О некоторых сверхколичественных мышцах человеческого тела» («Медицинский Вестник», 1873),
- «Врожденное смещение левой почки в таз» (приложение к «Протоколам Харьк. Медицинского Общества», 1873),
- «Musculus brachioradialis и его видоизменение» (ib., 1874),
- «Ненормальное сочленение первой пары ребер» (ib., 1875),
- «Грудино-околосердечные связки человека и некоторых животных» (ib., 1875),
- «Анатомические заметки» (ib., 1886),
- «Родничковая кость» (ib., 1888),
- Ср. «Сборник в память 30-летнего юбилея ученой и педагогической деятельности проф. М. А. Попова» (Харьк., 1897).
Примітки
- Медицинский факультет Харьковского Университета за первые сто лет его существования (1805—1905). — Харьков, 1905—1906. — С. 62.
Джерело
- Попов Митрофан Олексійович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)